Рішення № 40210497, 12.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10576/14 12.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта"про відшкодування шкоди в порядку регресу 22 311,34 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Байправ М.С. (дов. № 599 від 23.05.2013 рокувід відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 серпня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 22 311,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/10576/14, розгляд справи призначено на 26.06.2014 року.

16.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.06.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 24.07.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

14.07.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.2014 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.06.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 24.07.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 24.07.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 12.08.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 12.08.2014 року представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 12.08.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач зареєстрований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, на яку було відправлено ухвали суду у справі № 910/10576/14.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Приватним акціонерним товариством "Аісе Україна" (вигодонабувач) було укладено договір № АМ.016460 добровільного страхування наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Сhevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2011 року на 80+200 м а/д Алушта-Судак-Феодосія сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Сhevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "ВАЗ - 21041", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ДЕУ", державний номер НОМЕР_3 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2011 року у справі № 3-743/2011 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 21041", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Астарта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4089991 від 15.07.2011 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Shevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку нанесеному власнику транспортного засобу № 1817/11 від 07.09.2011 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "СОС Сервіс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Сhevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 833,77 грн.

Позивач, виходячи із звіту про оцінку матеріального збитку нанесеному власнику транспортного засобу № 1817/11 від 07.09.2011 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "СОС Сервіс" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 22 311,34 грн., про що склав страховий акт № UA2011081400011/L02/03 від 15.04.2011 року.

Відповідно до умов договору № АМ.016460 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 15.04.2011 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 22 311,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10589 від 10.10.2011 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене 20.02.2012 року, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № 149/3/2012-02-ИР.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АА/4089991 від 15.07.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 22 311,34 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ВАЗ - 21041", державний номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Сhevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ - 21041", державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 23.08.2011 року у справі № 3-743/2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ВАЗ - 21041", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Астарта" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4089991 від 15.07.2011 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1000, 00 грн., строк дії полісу з 15.07.2011 року до 14.07.2012 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/4089991) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Shevrolet Aveo", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4089991 від 15.07.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № АМ.016460 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 15.04.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4089991 від 15.07.2011 року у розмірі 1000,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 22 311,34 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 1000,00 грн. (сума франшизи) = 21 311,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 21 311,34 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 6, код ЄДРПОУ 2308021) користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) 21 311 (двадцять одну тисячу триста одинадцять) грн. 34 коп. заборгованості, 1 745 (одну тисячу сімсот сорок п'ять) грн. 11 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2014 року

Суддя С.В. Стасюк