Рішення № 40210426, 18.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.14 Справа № 904/5347/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Комунального закладу "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості ім. О. Кошового м. Дніпродзержинська" Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 11 090,16 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Павленко О.В. - представник за дов. № 1 від 16.02.2014

від відповідача: Юрова А.І. - представник за дов. № 11 від 18.08.2014

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості ім. О. Кошового м. Дніпродзержинська" Дніпродзержинської міської ради про стягнення основного боргу у розмірі 10518, 15 грн. та пені у сумі 572, 01 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 12/12 від 12.03.2012 про постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в частині повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.08.2014.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до т. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним закладом "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості ім. О. Кошового м. Дніпродзержинська" Дніпродзержинської міської ради (далі - відповідач, споживач) було укладено договір № 12/12 про постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію (далі - т/е), а споживач зобов'язується приймати її, оплачувати постачальнику її вартість за встновленими тарифами (цінами) та здійснювати інші платежі згідно умовами цього договору та невід'ємними додатками до нього. Постачання т/е за договором здійснюється відповідно до його умов і може перериватися (припинятися, обмежуватися) у встановлених договором і законодавством випадках.

Згідно з п. 2.3 договору постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючим ДНБ по об'єктах споживача, згідно адрес: м. Дніпродзержинськ, вул. Київська, б. 7.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 6.2 договору).

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі щомісячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20-го числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 6.3 договору).

Всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу (п. 6.5 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на суму 63346, 68 грн. за період жовтень-грудень 2013 року, що підтверджується актами виконання поставки теплової енергії, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (арк. с. 23,25, 27).

Також, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату вартості поставленої теплової енергії на вищезазначену суму (арк. с. 22, 24, 26).

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим несплаченою залишається вартість поставленої теплової енергії у розмір 10518, 15 грн., про що сторони дійшли згоди, підписавши акт звірки розрахунків станом на 01.06.2014 (арк. с. 28).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання теплової енергії за жовтень-грудень 2013 року на суму 10518, 15 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 572, 01 грн. за період з 21.01.2014 по 31.05.2014.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У разі порушення споживачем теплової енергії строку для здійснення розрахунку за поставлену йому у розрахунковому періоді теплову енергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення (п. 7.2.4 договору).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 572, 01 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості ім. О. Кошового м. Дніпродзержинська" Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 1а, код ЄДРПОУ 21911042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплосервіс" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Беспалова, буд. 2, код ЄДРПОУ 32540420) основний борг у розмірі 10518, 15 грн., пеню у сумі 572, 01 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.08.2014

Суддя В.І. Ярошенко