Постанова № 40210415, 15.08.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 року справа № 823/2057/14

м. Черкаси

11 год. 24 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Шульги В.А. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" до управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2014 року до суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство "Смілянське автотранспортне підприємство №17128", в якій просить:

- визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області зарахувати сплачені публічним акціонерним товариством "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" кошти в сумі 16479 грн 64 коп. та 16566 грн 97 коп. відповідно до призначення платежу, тобто в рахунок погашення поточної заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-травень 2014 року;

- постановити окрему ухвалу і направити її в центральний апарат Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в підпорядкованому їм управлінні Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області та розгляду питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області сплачену публічним акціонерним товариством "Смілянське автотранспортне підприємство № 17128" поточну суму за квітень-травень 2014 року зараховано в порядку календарної черговості в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений позивачем в призначенні платежу. Таке самостійне зарахування є неправомірним з наступних підстав. По-перше, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, і, по-друге, ч. 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка раніше надавала право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, і то лише для погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, на теперішній час скасована. Самовільні дії управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області є поза межами чинного законодавства та значною мірою порушують права та інтереси публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство № 17128".

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заперечення проти адміністративного позову, мотивовані тим, що облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - публічне акціонерне товариство "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" зареєстроване як юридична особа 14.11.1995р., ідентифікаційний код 03115436.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р. є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

При цьому об'єктом оподаткування для вищезазначених платників збору є, окрім іншого, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р.

Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991р., згідно якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

згідно пункту "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

згідно пунктів "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі по тексту - Закон № 1058).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991р. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для платників збору-суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, встановлюється статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р. та складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997р.).

Процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (далі по тексту - Інструкція).

Зокрема п. 6.1 Інструкції визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників-роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників-роботодавців, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, в свою чергу, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області направлено на адресу позивача розрахунок (повідомлення) фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1, №2 на загальну суму 33 046 грн. 61 коп.

Згідно наданих позивачем платіжних доручень № 356 від 25.04.2014р. та № 454 від 23.05.2014р., останнім сплачено 16 479 грн. 64 коп. та 16 566 грн. 97 коп., відповідно, в рахунок погашення заборгованості з фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-травень 2014 року.

В той же час, як вбачається з наданої відповідачем картки особового рахунку публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство № 17128" кошти в сумі 33 046 грн. 61 коп. спрямовані відповідачем в рахунок погашення заборгованості позивача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій попередніх періодів в порядку календарної черговості її виникнення.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу визначені Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-III від 05.04.2001р.

Відповідно до статті 17 цього Закону реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та захисту встановлюються Національним банком України.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004р.

За змістом п. 3.8 глави 3 означеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Крім того, суд зазначає, що згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Відповідної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема в своїх постановах від 13.02.2014р. у справі № К/9991/90910/11, від 21.03.2013р. у справі № К/9991/79377/12, та від 15.05.2014р. у справі К/9991/58059/12.

Щодо позовної вимоги про винесення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону в підпорядкованому управлінні Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області та розгляду питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 167 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється.

У той же час, представник позивача не надав доказів щодо порушення закону управлінням Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області.

Постановлення окремої ухвали це право суду, а не обов'язок.

За таких обставин підстав для задоволення позовної вимоги щодо винесення окремої ухвали відсутні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст.94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області щодо незарахування сплачених публічним акціонерним товариством "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" коштів в сумі 16479 грн. 64 коп. та 16566 грн. 97 коп. відповідно до призначення платежу.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області зарахувати сплачені публічним акціонерним товариством "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" кошти в сумі 16479 грн. 64 коп. та 16566 грн. 97 коп. відповідно до призначення платежу, тобто в рахунок погашення поточної заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень та травень 2014 року відповідно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Смілянське автотранспортне підприємство №17128" сплачений судовий збір в сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 20 серпня 2014 року