Постанова № 40210411, 31.07.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2035/14

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 4419,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 4419,00 грн.

31.07.2014 до суду по факсу від в.о. начальника управління В. П. Ізай надійшло клопотання від 31.07.2014 № 3595/06 про розгляд справи за відсутності представника, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Весна" (далі - відповідач) зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області. Згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 - платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно абз.4 п.1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування. Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII в період до 01.01.2004, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку надходження до Пенсійного фонду України від 19.10.2001 № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, встановлено, що зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Згідно п.п.6.9 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Відшкодуванню Пенсійному фонду, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України від 22.07.2004 № 166, становлять для міста 0,79 %, а для села - 1,56 %.

У товаристві з обмеженою відповідальністю "Весна" працював ОСОБА_2, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п."в", "д" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII.

Згідно п."в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області вищезазначеному пенсіонеру проведено виплату пільгової пенсії з лютого 2014 року по травень 2014 року на суму 4419,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про нараховану та виплачену суму пенсії ОСОБА_2.

Згідно п.6.8. ст. 6 Інструкції від 19.12.2003 № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду місячну суму витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, відповідачем не здійснено належного відшкодування сум фактично виплачених даному громадянину пільгових пенсій та витрат на їх доставку.

Таким чином, заборгованість відповідача за період з лютого 2014 року по травень 2014 року становить 4419,00 грн.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 4419,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Весна" (вул. Ленінградська, буд. 2, с. Доробратово, Іршавський район, Закарпатська область, 90113, р/р 26000203076 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Іршава, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03747722) на користь управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (пл. Народна, буд. 2, м. Іршава, Закарпатська область, 90100) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з лютого 2014 року по травень 2014 року, в сумі 4419,00 (чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень) грн. на р/р 25609312694 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 312356, код ЄДРПОУ 20449666.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін