Рішення № 4020992, 16.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" червня 2009 р.

справа № 5020-1/016

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф’єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави

(99014, м. Севастополь, вул. П .Корчагіна, буд. 16)

в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5)

до Малого приватного підприємства „Донжон”

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 30)

про розірвання договору оренди нерухомого майна № 443-05 від 20.12.2005,

стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2007 до 01.10.2008, пені, 3% річних в розмірі 28890,16 грн.,

виселення з вбудованого нежитлового приміщення,

за участю представників:

прокурора –не з’явився;

позивача –Сарахман С.О., довіреність б/н від 01.06.2008,

Ігнатенко В.В., довіреність від 12.01.2009;

відповідача –не з’явився.

Суть спору:

23.04.2009 Прокурор Гагарінського району міста Севастополя (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Донжон»(далі –Відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна № 443-05 від 20.12.2005 та виселення з вбудованого нежитлового приміщення, про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2007 до 01.10.2008 року в розмірі 26322,39 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 395,92 грн, суму пені в розмірі 2 171,85 грн, а всього 28 890,16 гривень.

Позивачем надано суду уточнення позовних вимог, згідно із яким він просить стягнути з Відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 26322 грн. 39 коп., пеню в розмірі 2033 грн. 05 коп., 3% річних в розмірі 554,65 грн., а всього 28910 грн. 09 коп., перерахувавши: 95% - 27498,80 грн. на р/р місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400, 5% - 1411,29 грн. на р/р місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 50110007. Окрім того, Позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна № 443-05 від 20.12.2005, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та МПП «Донжон»та зобов’язати Відповідача звільнити зайняті ним вбудовані нежитлові приміщення підвалу лит. I-1-4, загальною площею 53,70 м. кев., вхід в підвал площею 5,60 кв. м., що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Леніна, 30, та передати їх Позивачу.

Позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надано суду заяву про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору оренди нерухомого майна № 443-05 від 20.12.2005, та зобов’язання Відповідача звільнити зайняті ним вбудовані нежитлові приміщення, що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Леніна, 30. Ухвалою від 16.06.2009 судом прийнято цю відмову та припинено провадження у справі щодо розгляду зазначеної частини позовних вимог.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

У судове засідання 03.06.2009 представники Прокурора та Відповідача без поважних причин не з’явились, вимоги ухвали від 24.04.2009 про порушення провадження у справі не виконали.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченого статтею 59 Господарського процесуального кодексу України.

Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників Прокурора та Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

20.12.2005 Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації і Відповідачем укладено договір оренди № 443-05 (далі за текстом –Договір) нерухомого майна –вбудованих нежитлові приміщення підвалу лит. I-1-4, загальною площею 55,10 м. кв., що розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Леніна, 30 (далі –Об’єкт Договору), - для розміщення магазину, офісу /а.с. 7-8/.

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.

Факт передачі Об’єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 20.12.2005 /а.с. 9/.

Предметом позову є вимога про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 26322 грн. 39 коп., пені в розмірі 2033 грн. 05 коп., 3% річних в розмірі 554,65 грн., а всього 28910 грн. 09 коп.

Пунктом 4.4 Договору оренди нерухомого майна від 20.12.2005 № 443-05 встановлений обов’язок Відповідача своєчасно вносити орендодавцю (Позивачу) орендну плату, а також здійснювати інші платежі, що пов’язані із користуванням об’єктом оренди.

Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок Орендаря з внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевказаного, також здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку суми заборгованості з орендної плати, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі орендній платі в розмірі 26322 грн. 39 коп., грн. за період з 01.01.2007 до 01.10.2008 доведеною та обґрунтованою.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2033,05 грн. за період з 23.04.2008 по 21.09.2008.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності із частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до частини шостої 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Відповідальність Орендаря (Відповідача) у вигляді пені встановлена у пункті 3.5 Договору, згідно із яким, «орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується відповідно до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення».

З огляду на вищезазначене, а також здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку розміру пені за період з 23.04.2008 по 21.09.2008, суд прийшов до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у розмірі 2033,05 грн. за вказаний період обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань за договором, Позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 554,65 грн. за період з 01.01.2007 по 21.09.2008.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 554,65 грн. за період з 01.01.2007 по 21.09.2008 є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого Позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з Відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Окрім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у випадку задоволення позову покладаються на Відповідача.

Згідно із підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»для заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлено державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361) для господарських справ сума зазначених витрат визначається як 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, витрати по сплаті державного мита в розмірі 289,10 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 548, 549, 611, 625 та 759 Цивільного кодексу України, статтями 230, 232 та 283 Господарського кодексу України, , частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Донжон» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30, р/р 260063020669 в АБ «Тавріка»МФО 324377), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5) заборгованість по орендній платі в розмірі 26322 грн. 39 коп. (двадцять шість тисяч триста двадцять дві гривні 39 коп.), пеню в розмірі 2033 грн. 05 коп. (дві тисячі тридцять три гривні 05 коп), 3% річних в розмірі 554,65 грн.(п’ятсот п’ятдесят чотири гривні 65 коп.), а всього 28910 грн. 09 коп. (двадцять вісім тисяч дев’ятсот десять гривень 09 коп.), перерахувавши: 95% - 27498,80 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев’яносто вісім гривень 80 коп.) на р/р місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400, 5% - 1411,29 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять, 29 коп.) на р/р місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУДК в м. Севастополі, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 50110007.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Донжон» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30, р/р 260063020669 в АБ «Тавріка»МФО 324377), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 289,10 грн. (двісті вісімдесят дев’ять гривень 10 коп.).

4. Стягнути з Малого приватного підприємства «Донжон» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 30, р/р 260063020669 в АБ «Тавріка»МФО 324377), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район м. Севастополя, р/р 31216259700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуф’єв