Постанова № 40209530, 19.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2014 р. Справа № 917/1415/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (вх. №2098 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.07.14 у справі № 917/1415/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до ПАТ "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук

про стягнення 3 290,29 грн

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.04.2014 року у справі № 917/1415/14 (суддя Кльопов І.Г.) відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах.

Позивач із вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити для вирішення питання щодо відкриття провадження до суду першої інстанції позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до ПАТ "Кременчуцький колісний завод", м. Кременчук, оскільки вважає, що позовна заява Пенсійного фонду України про стягнення переплати пенсії не підвідомча розгляду адміністративним судом, а має бути розглянута господарським судом Полтавської області. Крім того, позивач просить розглянути справу без участі його представника.

В призначене судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 010216/2 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, яке отримано останнім 06.08.2014 р.

Відповідач також своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, причини його неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення за № 010216/1 про вручення поштового відправлення уповноваженій особі ПАТ "Кременчуцький колісний завод" 06.08.2014 р.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, явку представників не визнано обов'язковою, а також враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів визнає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом та відповідність нормам процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з положеннями ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно із п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про відшкодування переплати пенсії, що виникла в зв'язку з поданням відповідачем (страхувальником) недостовірних даних про заробітну плату гр. ОСОБА_1, які викладені у довідці про заробіток для обчислення пенсії від 28.01.2013 р. № 6/104-173-505. Позов обґрунтований нормами ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 17, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Пунктом 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

З огляду викладене та приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, в порядку позовного провадження, коли склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Положення про Пенсійний фонд України, затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра ( п.2 Положення про Пенсійний фонд України).

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи ( п.7 Положення про Пенсійний фонд України).

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України встановлений інший порядок судового провадження.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод, та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Про те, як свідчать матеріали позовної заяви, позов заявлено Управлінням Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області про відшкодування переплати пенсії Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод", який у спірних правовідносинах є підприємством, яке мало надати документи, необхідні для перерахунку пенсії органами, що призначають пенсії. Отже, даний спір не пов'язаний з вимогою про визнання протиправними рішення чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тобто з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом; 12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.

В даному випадку суб'єктний склад сторін за позовом відповідає вимогам ГПК України, за встановленими судом обставинами, спірні правовідносини не мають характеру публічно-правового спору, а позовні вимоги випливають з вимог ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою передбачена відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Слід зазначити, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду України від 18.06.2013 р. у справі № 21-204а13, а також постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2014 р. у справі № 917/328/14.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відносини між позивачем та відповідачем не відносяться до господарських, та безпідставно відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, яким суд не надав відповідної оцінки, тому ухвала господарського суду Полтавської області від 16.07.14 р. у справі № 917/1415/14 підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.07.14 у справі № 917/1415/14 скасувати.

Справу № 917/1415/14 передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 19.08.2014 р.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.