Рішення № 40209358, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12546/14

18.08.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ГОФРОПАК"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест"

про

стягнення 6 258,67 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Капітал Інвест" заборгованості за Договором поставки № 5/74 від 09.07.2013 в розмірі 6258,67 грн., в тому числі 5980,00 грн. основного боргу, 278,67 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження по справі № 910/12546/14, розгляд справи призначено на 14.07.2014 року.

В судове засідання 14.07.2014 представник позивача не з’явився, проте через відділ діловодства суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 розгляд справи відкладено на 18.08.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 18.08.2014 не з’явився, проте 08.08.2014 через відділ діловодства суду надав заяву про розгляд справи без його присутності.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.08.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС-ГОФРОПАК» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 5/74, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця вироби з гофрокартону, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору всі дані по кількості, асортиментам, адреси поставок зазначаються в специфікації та письмовій заявці, переданої по електронній пошті або факсимільного зв’язку, що надається покупцем.

Уточнена сума договору визначається підсумком вартості фактично переданих покупцеві партій товару в межах терміну чинності цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості всіх партій товару поставлених по дійсному договору (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.4. договору сторони визначили, що розрахунок за отриману партію товару проводиться перерахуванням безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів після дня прийняття його на складі покупця згідно відвантажувальних документів, що підтверджують відповідність товару по якості та кількості.

При цьому, ціна, за письмовою домовленістю сторін може мінятися у бік зменшення або збільшення, у випадку зміни собівартості виробництва товару або витрат на його доставку й вказується в специфікаціях до даного договору (п. 2.5. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору термін виготовлення та постачання товару за цим договором складає не менше 10 календарних днів від дати отримання та узгодження постачальником заявки покупця, автомобільним транспортом постачальника.

Товар поставляється постачальником на умовах «DDP м. Житомир, вул. Щорса, 67» згідно офіційних правил тлумачень міжнародних термінів МТР (Інкотермс) в редакції 2010 року. Поставка може здійснюватися на іншу адресу, зазначену в заявці покупця, але в такому випадку ціна на товар може бути змінена з розрахунку вартості доставки товару (п.3.2. договору).

Термін дії договору встановлюється від дня його підписання по 31 грудня 2014 року (п.7.8. договору).

На виконання умов договору та заявки №94 від 24.01.2014р. позивач поставив, а уповноважений представник відповідача прийняв товар на загальну суму 5980,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №261 від 04.02.2014 року, яка підписана уповноваженими представниками обох сторін та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №000063 від 04.02.2014 року.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 5980,00 грн.

Також, сторонами підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2014 по 13.05.2014, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» на користь ТОВ «АСС-ГОФРОПАК» становить 5980,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією про виконання зобов’язань (вих. №36 від 15.05.2014 року), яка згідно зворотного поштового повідомлення отримана представником ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» за довіреністю 26.05.2014 року. Проте відповідач на вимогу позивача не відреагував, належної відповіді не надав.

У зв'язку з вищезазначеним, ТОВ «АСС-ГОФРОПАК» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» 5980,00 грн. заборгованості та 278,67 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.4. договору сторони визначили, що розрахунок за отриману партію товару проводиться перерахуванням безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів після дня прийняття його на складі покупця згідно відвантажувальних документів, що підтверджують відповідність товару по якості та кількості.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки відповідачу узгодженого товару не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 5980,00 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В пункті 5.3. договору сторони визначили, що у випадку прострочення оплати поставленого товару, покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату поставки товару, за кожний день прострочення платежу.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 5.3. договору позивачем нараховано за період з 07.03.2014р. по 15.06.2014р. та заявлено до стягнення пеню в сумі 278,67 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, згідно нижченаведеного розрахунку.

(з 07.03.2014 по 14.04.2014 – 5980,00*2*6,5/100/365*39 = 83,06 грн.; з 15.04.2014 по 15.06.2014 – 5980,00*2*9,5/100/365*62 = 193,00 грн.)

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 276,06 грн. за розрахунком суду.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (01014, м.Київ, пров. Мічуріна, 3/2 літ. А, ідентифікаційний код 37883265) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ГОФРОПАК» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 4, ідентифікаційний код 35070443) 5980 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 276 (двісті сімдесят шість) грн. 06 коп. пені та 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 24 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 19.08.2014 року

Суддя О.А.Грєхова