Рішення № 4020917, 24.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.09 р. Справа № 17/97

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “БМ Транс-BM Trans ” м. Київ

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Лайнс” м. Донецьк

про стягнення 115'487,54 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю “БМ Транс-BM Trans ” м. Київ к звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Лайнс” м. Донецьк про стягнення 115'487,54 грн., з яких: основна заборгованість складає - 97'303,53 грн., інфляційні – 3'127,61грн., 3% річних – 661,81грн., пеня – 5'294,59грн. та простій транспортного засобу у сумі 9'100,00 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на договір №1126 від 08.11.05р. про транспортне обслуговування, заявки, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, претензію, платіжне доручення.

В якості правої підстави позову посилається на ст.ст..526-526, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надіслав заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги визнав частково, а саме: основний борг у розмірі 60'804,28 грн., інфляційні – 3'127,61грн., 3% річних – 661,81грн., пеню – 5'294,59грн. та оплату за простій транспорту у розмірі 4550,00 грн., тобто на загальну суму 74'438,29 грн., іншу частину позову не визнає з причин її оплати, в підтвердження надав банківські виписки. Щодо нарахування позивачем суми інфляційних, 3% річних та пені, то в цій частині відповідач не визначився.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

08.11.2005р. між сторонами був підписаний договір №1126 про транспортне обслуговування (далі – «договір») (а.с. 15), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Лайнс” – “Замовник” замовляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю “БМ Транс-BM Trans ” – “Перевізник” надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях.

Відповідно до п.п.4.1 п.4 договору, розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті, шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку “Замовника” на розрахунковий рахунок “Перевізника”, протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку-фактури “Перевізника”, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо в “Замовленнях на перевезення” не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках – фактурах “Перевізника” (п.п.3.1 п.3 договору).

Згідно п.п.5.3 п.5 договору, “Замовник” сплачує штраф за простій автомобілів у розмірі 650,00 грн. на території інших держав за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні та святкові дні для автомобілів.

Підпункт 5.5 п.5 договору передбачає, що “Замовник” виплачує “Перевізнику” пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Згідно з товарно-транспортними накладними, роботи з перевезення були виконані повністю, про що свідчать відмітки вантажоодержувача про отримання вантажу.

В порушення п.4 договору, відповідачем отримані послуги були сплачені не в повному обсязі, у зв’язку з чим створилась заборгованість на загальну суму 97'303,53 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія, з проханням оплати утворену заборгованість.

Однак, на підставі надісланих (наданих) відповідачем банківських виписок (додатки до відзиву), вбачається, що останнім було оплачено по рахунку-фактурі №4952 від 23.10.2008р. заборгованість у розмірі 1'899,25 грн. 23.10.2008р., тобто повністю; по рахунку-фактурі №5084 від 29.10.2008р. оплачена заборгованість у розмірі 2'700,00 грн. 29.10.2008р., тобто повністю; по рахунку-фактурі №5312 від 20.11.2008р. оплачена заборгованість у розмірі 17'300,00 грн. (з яких: 7'300,00 грн. оплачена 10.04.2008р., 10'000,00 грн. оплачена 24.04.2008р.), тобто частково, сума у розмірі 5'847,12 грн. залишається неоплаченою; по рахунку-фактурі №5325 від 27.11.2008р. оплачена заборгованість у розмірі 2'300,00 грн. 27.03.2009р., тобто повністю; по рахунку-фактурі №5390 від 28.11.2008р. оплачена заборгованість у розмірі 2'300,00 грн. 27.03.2009р., тобто повністю; по рахунку-фактурі №5568 від 12.12.2008р. оплачена сума у розмірі 4'550,00 грн. за простій транспорту, залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 26'628,58 грн.; по рахунку-фактурі №5310 від 26.11.2008р. залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 1'700,00 грн.; по рахунку-фактурі №5532 від 12.12.2008р. залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 26'628,58 грн..

Відповідно до п. 5 договору та ст.ст. 549-550, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума неустойки, інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

- у разі порушення зобов’язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку, якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

- на день винесення рішення за відповідачем залишилась неоплаченою заборгованість у розмірі 60'804,28 грн.;

- сума заборгованості у розмірі 26'499,25 грн. – є сплаченою відповідачем до подачі позивачем позову, сума у цій частині вимог безпідставна та не підлягає стягненню;

- сума заборгованості у розмірі 10'000,00 грн. та сума за простій транспорту у розмірі 4'550,00 грн. – є сплаченими відповідачем в процесі розгляду справи, у зв’язку з чим стягнення в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору;

- сума індексу інфляції нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства;

- щодо 3% річних та пені, то за вказані позивачем періоди ці суми, відповідно, повинні становити: 3% річних – 651,85 грн., пеня – 5'214,74 грн.,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

У задоволені позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 26'499,25 грн. – відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс Лайнс” (83086, м. Донецьк, вул. Постишева, 11, кв. 3, р/р26005001978000 ЗАТ “Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, код ЗКПО 33671362) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “БМ Транс-BM Trans ” (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, р/р2600401285062 в ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” м. Києв, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22974033) заборгованість у розмірі 60'804,28 грн.; інфляційні – 3'127,61 грн.; 3% річних – 651,85 грн., пеню – 5'214,74 грн.; 4550,00 грн. – сума за простій транспортного засобу; 743,49 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 75,97 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Суддя