Рішення № 4020900, 26.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09 Справа № 18/99

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Михалич і Ко», смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області

до приватного підприємства «Гавриліна і К», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 8106 грн.

за участю представників:

від позивача: Федяєв Д.В. за дов. від 25.05.2009;

від відповідача: Овчиннікова О.Г. за дов. від 08.05.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8106 грн. по оплаті послуг з перевезення вантажу, які надані відповідачу за договором на транспортне обслуговування від 19.11.2008 № 5 та договором-заявкою від 19.11.2008 № 19/11-08.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він повністю оплатив вартість наданих послуг –1800 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору на транспортне обслуговування від 19.11.2008 № 5 та договору-заявці від 19.11.2008 № 19/11-08, укладеним між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу послуги перевезення вантажу вартістю 1800 у.е. за курсом НБУ, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною –СМR 10412050/241108/0002763 та визнано відповідачем.

Відповідач в свою чергу зобов’язався сплатити позивачу вартість наданих послуг в сумі 1800 у.е. за курсом НБУ протягом 10 банківських днів після одержання оригіналів документів.

Оригінали документів щодо перевезення вантажу були отримані відповідачем 09.12.2008, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 46171.

21.01.2009 відповідач сплатив позивачу за надані послуги перевезення кошти в сумі 3000 грн.

Позивач у позовній заяві вказав, що вартість послуг всього складала 11106 грн. із розрахунку 1 долар США –6,17 грн.; 1800 х 6,17 = 11106 грн.

Відповідачем було сплачено 3000 грн., тому, борг відповідача складає 8106 грн.

Вказаний борг заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він повністю оплатив вартість наданих послуг –1800 грн.

Відповідач вважає, що вартість послуг вказана у договорі-заявці –1800 у.е. за курсом НБУ означає 1800 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд вважає, що при визначенні вартості послуг (робіт, товару) в умовних одиницях (в договорі казано у.е.), звичайно маються на увазі долари США.

Сторони домовилися, що плата за послуги перевезення буде складати 1800 умовних одиниць за курсом НБУ, тобто 1800 доларів США за курсом НБУ.

На дату укладення договору-заявки –19.11.2008 курс долару США до української гривні складав 1 долар США = 5,8854 грн. (за офіційним курсом НБУ).

Таким чином, вартість послуг перевезення складала 10593,72 грн. (1800 доларів США х 5,8854 грн.).

21.01.2009 відповідач сплатив позивачу 3000 грн.

Таким чином, борг відповідача за надані послуги перевезення складає 7593,72 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог (заявлено до стягнення борг в сумі 8106 грн.) у позові слід відмовити за необґрунтованістю цих вимог.

Доводи відповідача про те, що він повністю розрахувався з позивачем не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю, безпідставністю та недоведеністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 95,55 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,54 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача, так як борг частково сплачено вже після пред’явлення позову.

Позивачем при пред’явленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 120 грн. (два платіжних доручення від 06.04.2009 № 299 та № 300), тоді як треба було сплатити мито в сумі 102 грн. (мінімальна ставка). Таким чином зайве сплачено 18 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Гавриліна і К», м. Стаханов Луганської області, вул. Пономарчука, 15, оф. 21, ідентифікаційний код 36164406, на користь приватного підприємства «Михалич і Ко», смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Київська, 13, ідентифікаційний код 31127946, заборгованість в сумі 7593,72 грн. по оплаті послуг з перевезенню вантажу, витрати на державне мито в сумі 95,55 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,54 грн.; наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути приватному підприємству «Михалич і Ко», смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Київська, 13, ідентифікаційний код 31127946 з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 06.04.2009 № 300 державне мито в сумі 18 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

26 травня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 01 червня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко