Рішення № 4020835, 22.06.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "22" червня 2009 р. по справі № 6/55-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб»

про стягнення 12 042, 98 грн.

з участю представників сторін:

від позивача : Кундюк Л.А. –дов. № 186 від 26.05.2009 р.,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», звертаючись до суду з позовною заявою просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб»заборгованість за неналежне виконання договірних зобов’язань в сумі 12 042,98грн., в т.ч. 8 433, 94 грн. основного боргу, 947, 74 грн. пені, 1 686, 79 грн. штрафу, 118, 47 грн. –3% річних, 856, 04 грн. індексу інфляції.

В обгрунтування позовних вимог посилається на договір поставки товару № 15/02/08 ВО від 15.02.2008 р., видаткові накладні № ТРН-ВО/ФА0257 від 29.07.2008 р., № ТРН-ВО/ФА0258 від 29.07.2008 р., № ТРН-ВО/ФА0358 від 01.10.2008 р., довіреності № 136 від 29.07.2008 р., № 460 від 01.10.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 р., претензію № 59 від 19.02.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у відзиву № 146 від 01.06.2009 р. позов визнає частково, а саме, в частині основного боргу в сумі 8 433, 94 грн.

Водночас, заперечує факт укладання договору поставки товару № 15/02/08 ВО від 15.02.2008 р. між ним та позивачем. У зв’язку з цим, оскільки строк виконання зобов’язання договором не визначений, а вимога про необхідність погашення заборгованості ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб» отримана 20.02.2009р., то посилаючись на п. 2 ст.530 ЦК України терміном оплати вважає 27.02.2009 р.

Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем вимог ст.56 ГПК України щодо надіслання сторонам копій доданих до позовної заяви документів, чим позбавив його можливості здійснювати захист прав в суді.

Разом з тим, відповідач не погоджується з застосуванням до нього подвійної відповідальності за порушення грошових зобов’язань у вигляді штрафу та пені, оскільки це суперечить положенням ст..231 ГК України.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2009 р. на підставі письмового клопотання долучено до матеріалів справи акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008 р. та 27.05.2009 р., копію поштової квитанції на підтвердження відправлення актів звірки ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб», копію поштової квитанції на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Між тим, відповідач вимог ухвали суду від 01.06.2009 р. щодо подання додаткових письмових заперечень на позовну заяву з врахуванням фактичних обставин справи не виконав, в судове засідання не прибув, причин нез’явлення не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

15 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб» укладено договір поставки товару № 15/02/08 ВО.

Відповідно до умов зазначеного договору згідно видаткових накладних № ТРН-ВО/ФА0257 від 29.07.2008 р., № ТРН-ВО/ФА0258 від 29.07.2008 р., № ТРН-ВО/ФА0358 від 01.10.2008 р. на підставі довіреностей № 136 від 29.07.2008 р., № 460 від 01.10.2008 р. позивач поставив відповідачу будівельні матеріали на суму 8 433, 94 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами цивільні права та обов’язки виникли на підставі договору поставки товару № 15/02/08 ВО, що за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.4.1. договору відповідач зобов’язався провести оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Позивач договірні зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

В порушення умов договору відповідач зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Станом на 27.05.2009 р. основний борг відповідача перед позивачем по договору поставки товару № 15/02/08 ВО складає 8 433, 94 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Претензія, направлена відповідачу за вих.№ 59 від 19.02.2009 р. з вимогою погасити борг, отримана адресатом 20.02.2009 р., проте, залишена без реагування.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Згідно зі статтею 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення строків, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Крім того, пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару

Крім того, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача основний борг відповідача за договором поставки товару № 15/02/08 ВО від 15.02.2008 р. в сумі 8 433, 94 грн., пеня в сумі 947, 74 грн., штраф в розмірі 1 686, 79 грн., 118, 47 грн. – 3% річних,

856, 04 грн. індекс інфляції підставні і підлягають до стягнення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 120,43 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 526, 546, 548, 550, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 144 Господарського кодексу України, cт. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб» (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, ЄДРПОУ 32964150, інд. под. № 329641503178, п/р 26004055494100 в ВГРУ «Приватбанк», МФО 303440, № свідоцтва 02820942) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»(81131, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Солонка, вул.. Людкевича, 40, п/р 26005276350001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк»м. Львова, код ЄДРПОУ 30543304, інд.под. № 305433013256, МФО 325321, свід № 185544275) 12 042, 98 грн., в т.ч. 8 433, 94 грн. –основного боргу, 947, 74 грн. - пені, 1 686, 79 грн. штрафу, 118, 47 грн. – 3% річних, 856, 04 грн. індексу інфляції та 120,43 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Пахолюк В.А.