Рішення № 4020803, 15.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/294

15.06.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»

до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

про закриття поточного рахунку, зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –

Шаповал С.В., юр-т, дов. №30/224 від 24.12.2008;

від відповідача –

Варяничко С.В., представник за дов. б/н від 11.02.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»(далі –Позивач, або Клієнт) звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(далі –Відповідач, або Банк) про зобов’язання закрити поточний рахунок №26002000060003, зобов’язання повернути залишок коштів, що знаходяться на поточного рахунку ВАТ «Сумигаз»№26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобожанщина», зобов’язання надати інформацію по залишку коштів, що знаходяться на поточному рахунку ВАТ «Сумигаз»№26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобажанщина».

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач в порушення умов договору банківського рахунку №04/2005/60308 від 04.08.2005 (далі –Договір), зокрема п.9.1, 9.4 закриття поточного рахунку не здійснив, залишок коштів, що знаходяться на ньому не перерахував.

25.05.2009 представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд зобов’язати ВАТ КБ «Надра»повернути ВАТ «Сумигаз»залишок коштів, що знаходяться на поточних заблокованих рахунках ВАТ «Сумигаз»№26002000060003, №26001000060004, №26009000060006, №26005014840001, 26007000060008 в філії ВАТ КБ «Надра»сумського регіонального управління «Слобажанщина».

У ході проведення судового засідання 15.06.2009 представник Позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) та просив зобов’язати ВАТ КБ «Надра»виконати платіжні доручення ВАТ «Сумигаз»з проведення переказу на загальну суму 1 855 037,57 грн. за наступними платіжними дорученнями: №112 від 28.01.2009, №111 від 27.01.2009, №113 від 29.01.2009, №125 від 05.02.2009, №32 від 09.01.2009, №33 від 09.01.2009, №38 від 09.01.2009, №47 від 09.01.2009, №40 від 09.01.2009, №34 від 09.01.2009, №41 від 09.01.2009, №37 від 09.01.2009, №42 від 09.01.2009, №43 від 09.01.2009, №44 від 09.01.2009, №36 від 09.01.2009, №45 від 09.01.2009, №173 від 25.05.2009, зобов’язання перерахувати залишок коштів в сумі 233 606,52 грн., що знаходиться на поточному рахунку ВАТ «Сумигаз»№26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобожанщина»шляхом зарахування їх на поточний рахунок ВАТ «Сумигаз» №26005311450 в філії Сумського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 227568, зобов’язання ВАТ КБ «Надра»закрити поточний рахунок ВАТ «Сумигаз»№26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобожанщина».

Відповідач зазначив, що згідно з п.6.3 Договору розірвання Договору відбувається шляхом надіслання ініціатором відповідної пропозиції, яка не пізніше 20 робочих днів має бути розглянута іншою стороною. Як вбачається з матеріалів справи та позовної заяви, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про закриття рахунку, щодо якої Відповідачем було надано відповідь про неможливість її задоволення. Йшлось про наявність невиконаних платежів Позивача, що об’єктивно унеможливлює процедуру закриття рахунку до завершення банком грошового переказу коштів на суму 1 854 155,357 грн. При цьому залишок грошових коштів складає 2 088 988,76 грн., тобто більше аніж сума незакінченого переказу.

Відповідач також зазначив, що закриття рахунку передбачає також надання відповідних платіжних доручень власником цього рахунку на переказ залишку коштів на інший рахунок. Однак, як зазначив Відповідач, Позивач не надав такого платіжного доручення, що фактично унеможливлює закриття рахунку.

Крім того, Відповідач просив звернути увагу суду на ту обставину, що постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стан Банку, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2005 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.п. 1.1 п.1 якого Банк відкриває Клієнту наступний поточний рахунок №2600200006003 в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і вмикачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003р. №492. Операції за рахунком здійснюються після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Відповідно до п.2.2 Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суму у випадках, встановлених законом (п.п.2.2.1), вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг (п.2.2.3).

В січні 2009 року Позивач надав Відповідачу до виконання ряд платіжних доручень, які були прийняті Банком до виконання, а саме: №112 від 28.01.2009 на суму 900 089,06 грн.; №111 від 27.01.2009 на суму 666 400, 00 грн.; №113 від 29.01.2009 на суму 170 400 грн.; №125 від 05.02.2009 на суму 100 000 грн.; №32 від 09.01.2009 на суму 5 948,39 грн.; №33 від 09.01.2009 на суму 2 319,93 грн.; №38 від 09.01.2009 на суму 2 163,00 грн.; №47 від 09.01.2009 на суму 1 142,52 грн.; №40 від 09.01.2009 на суму 1 102,40 грн.; №34 від 09.01.2009 на суму 954,45 грн.; №41 від 09.01.2009 на суму 900,00 грн.; №37 від 09.01.2009 на суму 886,02 грн.; №42 від 09.01.2009 на суму 790,00 грн.; №43 від 09.01.2009 на суму 532,30 грн.; №44 від 09.01.2009 на суму 333,00 грн.; №36 від 09.01.2009 на суму 124,50 грн.; №45 від 09.01.2009 на суму 70,00 грн.

25.05.2009 Позивач направив Банку платіжне доручення №173 на перерахування коштів в сумі 882,00 грн. Однак, 26.05.2009 Банк повідомив, його про те, що дане платіжне доручення не може бути виконане у зв’язку з переносом в картотеку платежу.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі –Закон) банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Частиною 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У в’язку з невиконанням Відповідач взятих на себе зобов’язань, 20.03.2009 Позивач звернувся до Банку з заявою про закриття поточного рахунку та просив залишок коштів перерахувати на рахунок №26005311450 відкритий у філії Сумське облуправління ВАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідач в свою чергу, повідомив Позивача, про те, що Банк не має можливості закрити його поточний рахунок, у зв’язку з наявністю на ньому залишку «невиконаних зобов’язань Банка (Картотека)».

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. N 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Однак, Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження Відповідача про закриття поточного рахунку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Разом з тим, як слідує з наявного в матеріалах справи листа за №2418 від 19.05.2009, станом на зазначену дату, залишок грошових коштів, що знаходяться на рахунок №26002000060003, що належить ВАТ «Сумигаз»становить 2 088 988,76 грн., з них в картотеці Банку на відправлення 1 854 155,57 грн.

З огляду на той факт, що Відповідач, в порушення умов Договору на норм чинного законодавства України не здійснив перерахування грошових коштів за спірними платіжними дорученнями Позивача, позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»в частині зобов’язання Банку виконати платіжні доручення визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач дотримався процедури визначеної пунктом 20.1 Інструкції щодо закриття Рахунку, а відтак суд дійшов висновку про наявність обставин для закриття поточного рахунку Позивача №2600200006003 та перерахування залишку коштів в сумі 233 606,52 грн. на поточний рахунок ВАТ «Сумигаз»№26005311450 в філії Сумського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 337568.

Що ж стосується посилань Відповідача на введення у нього мораторію на задоволення вимог кредиторів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи дані норми, при введені у банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов’язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.

Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом зобов’язання до виконання обов’язку Відповідача за Договором щодо виконання платіжних доручень, закриття поточного рахунку Позивача №2600200006003 та перерахування залишку коштів на рахунок зазначений Позивачем у заяві від 20.03.2009.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) виконати доручення Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»(40030, м. Суми, пер. Огарьова, 21, ідентифікаційний код 03352432) з проведення переказу на загальну суму 1 855 037 (один мільйон вісімсот п’ятдесят п’ять тисяч тридцять сім) грн. 57 коп. за наступними платіжними дорученнями:

№112 від 28.01.2009 на суму 900 089,06 грн.;

№111 від 27.01.2009 на суму 666 400, 00 грн.;

№113 від 29.01.2009 на суму 170 400 грн.;

№125 від 05.02.2009 на суму 100 000 грн.;

№32 від 09.01.2009 на суму 5 948,39 грн.;

№33 від 09.01.2009 на суму 2 319,93 грн.;

№38 від 09.01.2009 на суму 2 163,00 грн.;

№47 від 09.01.2009 на суму 1 142,52 грн.;

№40 від 09.01.2009 на суму 1 102,40 грн.;

№34 від 09.01.2009 на суму 954,45 грн.;

№41 від 09.01.2009 на суму 900,00 грн.;

№37 від 09.01.2009 на суму 886,02 грн.;

№42 від 09.01.2009 на суму 790,00 грн.;

№43 від 09.01.2009 на суму 532,30 грн.;

№44 від 09.01.2009 на суму 333,00 грн.;

№36 від 09.01.2009 на суму 124,50 грн.;

№45 від 09.01.2009 на суму 70,00 грн.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) перерахувати залишок коштів в сумі 233 606 (двісті тридцять три тисячі шістсот шість) грн. 52 коп., що знаходяться на поточному рахунку Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»(40030, м. Суми, пер. Огарьова, 21, ідентифікаційний код 03352432) №26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобожанщина»шляхом зарахування їх на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»(40030, м. Суми, пер. Огарьова, 21, ідентифікаційний код 03352432) №26005311450 в філії Сумського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк», МФО 227568.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) закрити поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»(40030, м. Суми, пер. Огарьова, 21, ідентифікаційний код 03352432) №26002000060003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського регіонального управління «Слобожанщина».

Стягнути з Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумигаз»(40030, м. Суми, пер. Огарьова, 21, ідентифікаційний код 03352432) 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя

Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 23.06.2009