Постанова № 40206308, 15.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2014 р. Справа №907/1287/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю представника кредиторів Міхал М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мукачівської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року по справі №907/1287/13 про банкрутство агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Івашкович І.В.) 16 липня 2014 року по справі №907/1287/13 ухвалив: припинити провадження у справі про банкрутство боржника агроторгового підприємства радгосп-заводу «Мукачівський» (Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Духновича, 89, код 00413794); припинити процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Василюка Ігора Миколайовича; скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів; стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича суму 9744,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 16 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (кредитор) подала апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року у справі №907/1287/13 та направити на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм ст. 80 ГПК України та ст.ст. 27, 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство). Крім того, судом не враховано рішення комітету кредиторів про розгляд мирової угоди та її погодження, не взято до уваги клопотання комітету кредиторів про відкладення підсумкового засідання по справі.

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Укрінвестгруп» надало відзив, у якому просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року у справі №907/1287/13 та направити на розгляд до господарського суду Закарпатської області.

У судовому засіданні представник кредиторів ТзОВ «ДП Укрінвестгруп» та ТзОВ «Південькабель-пром» апеляційну скаргу підтримав, оскаржувану ухвалу просить скасувати.

За приписами ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, матеріали справи №907/1287/13, заслухав пояснення представника кредиторів та вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16 січня 2014 року порушено провадження у справі №907/1287/13 про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» (Закарпатська область, місто Мукачеве, вул. Духновича, 89; код ЄДРПОУ 00413794) за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі. Цією ж ухвалою суд визнав безспірні вимоги ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі в розмірі 793932,85 грн., увів мораторій на задоволення вимог кредиторів; увів судову процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів - до 12 травня 2014 року, розпорядником майна боржника агроторгового підприємства радгосп-заводу «Мукачівський» призначив арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича, встановив оплату послуг розпорядника майна арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Про порушення провадження у справі №907/1287/13 про банкрутство агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» суд повідомив орган, уповноважений управляти державним майном - Міністерство аграрної політики України.

Ухвалою суду від 11 лютого 2014 року встановлено джерела виплати грошової винагороди розпоряднику майна Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» арбітражному керуючому Василюку І.М. за рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі, на яке покладено обов'язок щодо виплати грошової винагороди арбітражному керуючому Василюку І.М. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна боржника (т. 2, а.с. 178-180).

Оголошення про порушення справи про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» опубліковано 31 січня 2014 року в газеті «Голос України» № 18 (5768).

За результатами попереднього засідання господарський суд Закарпатської області 30 квітня 2014 року постановив ухвалу, в якій зазначив розмір та перелік вимог кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський», зобов'язав розпорядника майна боржника сформувати реєстр вимог кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський», визначив дату проведення перших зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів на 08 травня 2014 року; проведення підсумкового засідання призначив на 13 травня 2014 року (т. 6, а.с. 13-22).

21 травня 2014 року відбулися загальні збори кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський», які обрали комітет кредиторів у кількості 5 осіб, а саме: Мукачівська ОДПІ, УПФ України у м. Мукачеве та в Мукачівському районі, ТОВ «ДП «Укрінвестгруп», ТОВ «Південькабель-пром», ФОП ОСОБА_6 (т. 6, а.с. 170-171).

22 травня 2014 року розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Василюк І.М. звернувся до суду із клопотання продовжити процедуру розпорядження майном боржника строком на два місяці. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у провадженні справи про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» не можуть бути застосовані судові процедури санації чи ліквідації - до виключення боржника з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Можливим є застосування лише судових процедур розпорядження майном та мирова угода. Однак фінансове становище боржника не визначено з причини відсутності необхідних документів.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 22 травня 2014 року продовжив строк процедури розпорядження майном боржника Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» на два місяці, до 14 липня 2014 року, розгляд справи у підсумковому засідання призначив на 16 липня 2014 року; зобов'язав розпорядника майна арбітражного керуючого Василюка І.М. надати суду прийняте зборами кредиторів рішення за результатами процедури розпорядження майном (т. 6, а.с. 181-184).

Також ухвалою від 22 травня 2014 року суд першої інстанції стягнув з управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та в Мукачівському районі на користь арбітражного керуючого Василюка І.М. 4872,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого на період виконання повноважень розпорядника майна Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» з 16 січня до 16 березня 2014 року (т.6, а.с.151-154).

16 липня 2014 року розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Василюк І.М. подав суду першої інстанції звіт про виконання повноважень розпорядника майна, у якому повідомив, зокрема, про вжиті заходи щодо скликання засідань комітету кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» на 06 червня 2014 року, 20 червня 2014 року, 15 липня 2014 року та про те, що вирішення питання щодо визначення судової процедури у справі про банкрутство боржника та можливість укладення мирової угоди запропоновано обговорити на засіданні комітету кредиторів 15 липня 2014 року. До звіту додано підтверджуючі докази, у тому числі й протокол засідання комітету кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» від 15 липня 2014 року (т.7, а.с.10-29). Також 16 липня 2014 року арбітражний керуючий Василюк І.М. подав суду першої інстанції заяву про стягнення з управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та в Мукачівському районі на користь арбітражного керуючого Василюка І.М. 9744,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого на період виконання повноважень розпорядника майна Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» з 16 березня 2014 року до 16 липня 2014 року (т.7.,а.с.30-31).

Із змісту протоколу засідання комітету кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» від 15 липня 2014 року, на засіданні були присутні чотири представники із п'яти кредиторів, обраних до складу комітету кредиторів боржника, а саме: Мукачівської ОДПІ Міндоходів у Закарпатській області, УПФУ в м. Мукачевому та Мукачівському районі, ТОВ «Південькабель-пром», ТОВ «ДП «Укрінвестгруп». До порядку денного засідання комітету кредиторів було внесено питання про розгляд проекту мирової угоди у справі про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський».

У протоколі від 15 липня 2014 року зазначено, що про умови та можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» повідомила голова комітету кредиторів представник ТзОВ «ДП «Укрінвестгруп» Міхал М.А., яка ознайомила присутніх з проектом мирової угоди. З урахуванням необхідності погодження умов мирової угоди, голова комітету кредиторів запропонувала відкласти засідання комітету кредиторів для можливості усім учасникам детально ознайомитись з проектом мирової угоди, запропонувати доповнення (зміни), ПАТ КБ «Приватбанк» надати обґрунтований розрахунок заборгованості боржника, а також звернутись до суду про відкладення розгляду справи. Комітет кредиторів одноголосно проголосував за таке рішення.

Господарський суд Закарпатської області у підсумковому судовому засіданні 16 липня 2014 року заслухав арбітражного керуючого Василюка І.М., представників і ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення підсумкового засідання, припинити провадження у справі про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський», скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.

При цьому суд першої інстанції констатував, що Агроторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Також Агроторгове підприємство радгосп-завод «Мукачівський» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації згідно із ст. 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Станом на дату винесення оскаржуваної ухвали такий статус підприємства боржника залишився незмінним.

Суд вказав, що із змісту імперативних норм ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко слідує, що встановлені ними строки процедури розпорядження майном боржника (115 днів + два місяці) є граничними. Сплив граничного строку процедури розпорядження майном боржника тягне настання правових наслідків, передбачених ст. 27 названого Закону. Відкладення розгляду справи у підсумковому засіданні за межами передбаченого законом про банкрутство граничного строку процедури розпорядження майном є неможливим.

З урахуванням особливостей правового статусу боржника після спливу строку процедури розпорядження майном стосовно боржника може бути застосовано лише судову процедуру банкрутства - мирову угоду.

Всупереч приписам ч. 2 ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» станом на дату проведення підсумкового засідання до господарського суду Закарпатської області не подано на затвердження укладену з дотриманням встановлених вимог мирову угоду. Із змісту протоколу засідання комітету кредиторів від 15 липня 2014 року вбачається що на цьому засіданні розглядався проект мирової угоди, однак рішення про її укладення не прийнято.

Враховуючи те, що боржник є державним підприємством і належить до об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації і до такого боржника не може бути застосовано судові процедури банкрутства санації чи ліквідації, встановлений законом строк процедури розпорядження майном вичерпано, клопотання комітету кредиторів про укладення мирової угоди до господарського суду не подано, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність законних підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський».

Також суд першої інстанції стягнув з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича 9744,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 16 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як установлено ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-УІ з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

За змістом ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків визначено ст. 96 Закону про банкрутство. Зокрема названа норма закону передбачає, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

За змістом ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, процедури банкрута застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" у такий перелік включене й Агроторгове підприємство «Радгосп-завод «Мукачівський». Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23 січня 2014 року Агроторгове підприємство «Радгосп-завод «Мукачівський» (код ЄДРПОУ 00413794; місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Духновича, буд. 89) є державним підприємством, належить до сфери управління Міністерства аграрної політики України (т. 4, а.с. 135-137).

Таким чином, Агроторгове підприємство «Радгосп-завод «Мукачівський» у силу закону належить до об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Відтак у провадженні справи про банкрутство до такого боржника може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди. Уведення судових процедур санації чи ліквідації Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» можливе лише після виключення підприємства з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Як зазначено вище, 15 липня 2014 року комітет кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» розглядав проект мирової угоди, однак цього проекту мирової угоди не було надано суду першої інстанції. У матеріалах справи відсутній проект мирової угоди, що розглядався 15 липня 2014 року на засіданні комітету кредиторів Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський».

Суду апеляційної інстанції теж не надано проекту мирової угоди, у справі про банкрутство Агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» - ні того, що був предметом розгляду комітету кредиторів 15 липня 2014 року, ні з доповненнями і змінами, як про це приймав рішення комітет кредиторів 15 липня 2014 року, коли відкладав засідання комітет кредиторів.

Також у матеріалах справи відсутні докази про вжиття заходів щодо виключення боржника у встановленому порядку із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Як визначено ст. 27 Закону про банкрутство, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.

У підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів серед іншого приймає ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає або постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, або ухвалу про введення процедури санації боржника.

Конституцією України (стаття 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

З урахуванням наведеного Львівський апеляційний господарський суд констатує наступне.

Судова процедура розпорядження майном боржника у провадженні справи №907/1287/13 про банкрутство агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» тривала 181 день. Господарський суд Закарпатської області вичерпно використав приписи ст.22 Закону про банкрутство щодо строку процедури розпорядження майном боржника та її продовження не більше ніж на два місяці. Встановлення законодавцем чітких строків судової процедури розпорядження майном боржника забезпечує реалізацію принципів правової визначеності, розгляду справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, як це передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Оскільки з огляду на статус боржника законом заборонено вводити судові процедури санації чи ліквідації, а жодних підстав для затвердження мирової угоди суду не надано, як і не надано навіть проекту мирової угоди, - господарський суд Закарпатської області не мав законних підстав у судовому засіданні 16 липня 2014 року повторно продовжувати судову процедуру розпорядження майном боржника понад строк, установлений ст. 22 Закону про банкрутство.

Більш того, подальше безпідставне й незаконне продовження процедури розпорядження майном боржника могло б завдати збитків управлінню Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області. Адже згідно з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року оплата праці арбітражного керуючого Василюка І.М. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно повинна здійснюватись за рахунок органу державної виконавчої влади - управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство однією з підстав припинення провадження у справі про банкрутство названо інші випадки, передбачені законом.

За визначенням ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Таким чином господарський суд Закарпатської області мав усі законні підстави за результатами підсумкового засідання 16 липня 2014 року припинити провадження у справі №907/1287/13 про банкрутство агроторгового підприємства «Радгосп-завод «Мукачівський» на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

Так, визнані судом вимоги кредиторів у загальній сумі понад 10 млн. грн. не погашено.

Однак ст. 27 Закону про банкрутство на збори кредиторів, комітет кредиторів (який у силу ч. 6 ст. 26 Закону про банкрутство представляє інтереси всіх кредиторів) покладено обов'язок у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника прийняти відповідні рішення та подати суду відповідні клопотання щодо уведення наступних судових процедур банкрутства. Таких рішень суду не подано.

Визначені ст. 96 Закону про банкрутство особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків передбачають обов'язок Кабінету Міністрів України вживати заходи для запобігання банкрутству таких підприємств, визначати оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координувати дії відповідних органів виконавчої влади. Також органи виконавчої влади повинні приймати рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосуванню до них процедури санації чи ліквідації. Також з метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, може застосовуватися порука у порядку, визначеному частинами дев'ятою - тринадцятою статті 85 цього Закону.

Щодо оплати послуг розпорядника майна боржника.

Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 16 липня 2014 року також стягнув з ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на користь арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича 9744,00 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 16 березня 2014 року по 16 липня 2014 року, які не оплачено.

При цьому суд керувався приписами ч.ч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство та ухвалою господарського суду від 11 лютого 1014 року у цій справі, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2014 року, якою судом встановлено джерела виплати грошової винагороди розпоряднику майна боржника - арбітражному керуючому Василюку Ігорю Миколайовичу за рахунок ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі та обов'язок щодо виплати грошової винагороди арбітражному керуючому Василюку Ігору Миколайовичу в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі.

Згідно із ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищезазначене, у зв'язку із неможливістю подальшого застосування стосовно боржника процедури розпорядження майном, граничний строк якої сплив та відсутністю прийнятого в установленому Законом порядку рішення про укладення мирової угоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для подальшого перебігу провадження у справі, що має правовим наслідком припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вищевикладені фактичні обставини справи і приписи закону спростовують доводи апеляційної скарги, у тому числі й про неврахуванням судом першої інстанції рішення комітету кредиторів від 20 червня 2014 року щодо подальшого провадження у справі про банкрутство - перехід до мирової угоди. Суд першої інстанції в ухвалі від 16 липня 2014 року надав оцінку і таким обставинам. Так, суд зазначив, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані були прийняти відповідне рішення і подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди. З 22 травня 2014 року, коли судом вирішено питання щодо продовження процедури розпорядження майном боржника, кредитори мали можливість обговорити питання укладення з боржником мирової угоди, визначити та в установленому порядку погодити зміст умов мирової угоди. Однак до господарського суду Закарпатської області не подано на затвердження укладену з дотриманням встановлених вимог мирову угоду. А із змісту протоколу засідання комітету кредиторів від 15 липня 2014 року вбачається що на цьому засіданні розглядався проект мирової угоди, однак рішення про її укладення не прийнято.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року у справі №907/1287/13 постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи. Скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 16 липня 2014 року у справі №907/1287/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Данко Л.С.