Ухвала суду № 40206273, 18.08.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"18" серпня 2014 р. Справа № 922/4180/13

Вх. номер 4180/13

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши заяву ПАТ "Харківський завод металевих конструкцій" (вх.№27374) від 06 серпня 2014 року про розстрочку виконання рішення суду по справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій", м.Харків

про стягнення 210357,46 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант" до публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" про стягнення 210357,46 гривень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року по справі №922/4180/13 позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом 13 грудня 2013 року було видано наказ.

06 серпня 2014 року від публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" (боржника) до суду надійшла заява (вх.№2737) про розстрочення виконання рішення суду у справі №922/4180/13 від 19 листопада 2013 року строком на 10 календарних місяців рівними частинами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 серпня 2014 року було прийнято до розгляду вищезазначену заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні на 18 серпня 2014 року.

Боржник в судовому засіданні 18 серпня 2014 року надану заяву підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Стягувач в судове засідання 18 серпня 2014 року не з'явився, відзив на заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, а також беручи до уваги обмеженість строків розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі представника стягувача за наявними в ній матеріалами, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення по даній справі, дослідивши докази, що є у справі, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року по справі №922/4180/13 позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом 13 грудня 2013 року було видано наказ.

На виконання наказу відкрито виконавче провадження.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В обґрунтування викладених вимог, заявник зазначає, що своєчасне виконання рішення суду з боку боржника ускладнене важким матеріальним становищем та загрозою банкрутства, посилаючись на висновок аудитора щодо фінансового стану ПАТ "Харківський завод металевих конструкцій" та інформацію про виконавче провадження, доданих до заяви.

Відповідно до п.7.2. Постанови №9 Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обставини, на які посилається боржник в обґрунтування розстрочки виконання рішення по даній справі, такі як загроза банкрутства, нічим іншим, ніж висновком аудитора не підтверджуються, тому суд не вважає їх доведеними та виключними, а допущена боржником заборгованість має негативний вплив на фінансовий стан стягувача та здійснювану останнім господарську діяльність.

Відповідно до рішення конституційного суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 по справі №1-7/2013, підставою для розстрочки виконання судового рішення є наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника.

Проте, боржник не довів належними та допустимими доказами про наявність загрози банкрутства підприємства.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Незадовільний фінансовий стан не є підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення. Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №10/1994 від 24 березня 2009 року.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Враховуючи зазначену норму, саме по собі важке матеріальне становище боржника не може вважатися безумовною підставою для надання розстрочки виконання рішення, що також кореспондується з положеннями ст. 617 ЦК України.

Разом з цим, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує також негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави.

При цьому, суд звертає увагу, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобов’язань з оплати товару негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Враховуючи викладене, те, що вимоги боржника позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не доведені як матеріалами справи, так і нормами чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст.33 ГПК України, доказів в підтвердження обставин, викладених у заяві, суд не вбачає правових підстав для задоволення вищевказаної заяви про надання розстрочки виконання рішення від 19 листопада 2013 року по даній справі, а тому відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" про надання розстрочки виконання рішення суду від 19 листопада 2013 року по справі №922/4180/13 відмовити.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/4180/13