Рішення № 40206203, 13.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14940/14 13.08.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто - Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення 6879,57 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Крашеніннікова М.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Просто - Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 6879,57 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Від Відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, згідно з яким він визнав та перерахував Позивачу 5362,87 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 0034921 від 29.07.2014, а у іншій частині заявлених до стягнення 1516,70 грн., то Відповідач вважає вимоги необґрунтованими.

У зв'язку з частковим погашенням заявленої до стягнення суми заборгованості, Позивачем подано заяву припинення провадження у справі в частині стягнення 5362,87 грн., та про підтримку позовних вимог в частині стягнення 1516,70 грн.

Відповідно до викладеного у відзиві клопотання Відповідача розгляд справи здійснюється за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2013 на площі Героїв Бресту в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив пункти 10.1 та 10.3 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_4 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 06.12.2012 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є страхувальник.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт автотоварознавчого дослідження № 11016/89239 від 15.11.2013 (з ремонтною калькуляцією із системи AUDATEX), рахунок-фактуру № ОЗЧ-00055 від 10.12.2013 (постачання деталей, ФОП ОСОБА_6) та рахунок-фактуру № 175 від 10.12.2013 (виконання робіт, ФОП ОСОБА_7), Позивачем було складено Страховий акт № 90610 від 21.12.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 6879,57 грн. на рахунки вищевказаних ремонтних СТО Застрахованого автомобіля (постачальника деталей та виконавця робіт відповідно), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 39203 від 24.12.2013 та №39204 від 24.12.2013.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що мало своїм наслідком відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за вказаним договором, і Відповідачем не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Святошинського районного суду міста Києва від 27.11.2013 у справі № 759/18442/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як особи, яка експлуатує автомобіль «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/4192095 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/4192095 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Кіа», д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Позивач звертався до Відповідача з завою (вимогою) про здійснення страхового відшкодування в зв'язку з ДТП у розмірі здійсненої Позивачем виплати - 6879,57 грн., та дану вимогу Відповідачем було частково задоволено вже під час розгляду справи судом та перераховано Позивачу 5362,87 грн. У іншій частині позовні вимоги про стягнення 1516,70 грн. Відповідач відхиляє.

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, відповідно до вимог вищенаведених статей, у випадку настання ДТП, страховиком винної особи підлягає відшкодуванню, зокрема, у встановленому законом порядку оцінена шкода, що пов'язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням його зносу.

На необхідність врахування зношеності пошкодженого майна, при стягненні на користь потерпілого його вартості, також наголошує Верховних Суд України у правовій позиції, викладеній в п. 9 постанови Пленуму від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.

При цьому, обов'язок доведення певних фактів та обставин, у відповідності до ст. 33 ГПК України, покладається саме на ту особу, яка на них посилається.

Тобто, Позивач повинен довести суду обгрунтованість розміру шкоди та застосованого ним коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, а Відповідач натомість повинен спростувати належними засобами доказування встановлений Позивачем за його оцінкою в страховому акті розмір шкоди та порядок його розрахунку, та довести, який саме розмір шкоди є обґрунтованим на думку Відповідача, або взагалі довести, що шкода не завдавалась та дорівнює нулю.

У відповідності до наданого Позивачем Звіту автотоварознавчого дослідження № 11016/89239 від 15.11.2013, з ремонтною калькуляцією до нього з системи AUDATEX (рекомендована Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наказ МЮУ та ФДМУ від 24.11.2003 № 142/5/2092), розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП, становить 6435,44 грн.

При цьому у суду відсутні підстави вираховувати та не відшкодовувати суму ПДВ з встановленого експертом розміру збитку, позаяк вартість фактично виконаного на СТО ремонту та деталей і матеріалів, що описано вище в рішенні, перевищує встановлений експертом розмір збитку навіть без додавання ПДВ до сум рахунків.

Посилання Відповідача на відсутність підстав для відшкодування ПДВ з огляду на положення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом до уваги не приймаються та відхиляються, оскільки вирахування суми ПДВ зі страхової виплати, за положеннями вищевказаної статті, передбачено лише у разі виплати відшкодування безпосередньо на рахунок потерпілої особи, тоді як у межах даного спору Позивачем було виплачено відшкодування на рахунок СТО, яка здійснювала ремонт застрахованого транспортного засобу. А тому підстави для зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ у Позивача відсутні.

А до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, саме в межах фактичних затрат (ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України), тобто не більше ніж фактично понесені витрати, але виходячи з належним чином обґрунтованого розміру оціненої шкоди.

Так, Відповідачем не спростовано належними засобами доказування встановленого Звітом автотоварознавчого дослідження № 11016/89239 від 15.11.2013, розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП, 6435,44 грн., та нульового коефіцієнту зносу.

При цьому, наведені в звіті матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також не спростовано належними засобами доказування, що вартість наведених у зхвіті робіт, матеріалів та деталей для відновлення Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.

При цьому, Відповідачем не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного і обґрунтованого Позивачем розміру шкоди згідно вищевказаного Звіту, а також не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Свого висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення обґрунтованого на думку Відповідача іншого розміру шкоди та коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, ніж встановлені звітом Позивача, суду також надано не було.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/4192095 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), у межах фактичних затрат та відновлення Застрахованого автомобіля та в межах суми, що перейшла до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (6879,57 грн.), але виходячи з встановленої Звітом вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням нульового коефіцієнту фізичного зносу, що дорівнює встановленому експертом розміру збитку, завданому власнику Застрахованого автомобіля внаслідок ДТП (6435,44 грн.), при цьому за мінусом франшизи (0 грн.), та отже в сумі 6435,44 грн.

Оскільки Відповідачем під час розгляду справи було перераховано Позивачу 5362,87 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 0034921 від 29.07.2014, то в цій частині провадження у справі припиняється на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

А відтак, позовні вимоги задовольняються судом частково в розмірі 1072,57 грн., з розрахунку: 6435,44 грн. (визнана судом обґрунтованою сума) - 5362,87 грн. (здійснена Відповідачем виплата) = 1072,57 грн.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80 (1-1), 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 1072 (одну тисячу сімдесят дві) грн. 57 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 05 коп. судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 5362,87 грн.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.