Рішення № 40204490, 19.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12217/14 19.08.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 11 877,90 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Подкуйко О.Ю. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення в порядку регресу суми 11 877,90 грн. відшкодування, виплаченого страхувальнику позивача у зв'язку з ДТП, яка сталася 01.07.2011р. у м. Києві.

21.07.2014р. через канцелярію суду позивач подав документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2014р. була надіслана відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та повернена до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.12.2009 року між ЗАТ "АСК "ІНГО Україна" (страховик за договором), правонаступником якого є позивач, та ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" (страхувальник) було укладено генеральний договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 25093939, за умовами якого були застраховані автомобілі, у т.ч. марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.8 додатку № 12 до договору).

01.07.2011 року по вул. Луговій у м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна" та яким керував ОСОБА_2 (подорожній лист № 375221 від 01.07.2011р.), та транспортного засобу "PEUGEOT", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Згідно довідки органу ДАІ УМВС України, автомобіль "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП отримав механічні пошкодження.

Актом огляду транспортного засобу від 01.07.2011р. визначено перелік деталей та опис пошкоджень автомобіля "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 26.08.2011р. у справі № 3-6443/2011 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до Звіту СПД ОСОБА_4 № 108 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 03.08.2011р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП становить 15 409,89 грн.

Згідно рахунків-фактур ТОВ «Саміт Моторз Україна» № СМУ002955 від 29.07.2011р. на суму 11 557,62 грн., № СМУУ04063 від 16.09.2011р. на суму 2810,28 грн., калькуляцій від 29.07.2011р. та від 16.09.2011р. на суму 11 557,62 грн., на суму 2810,28 грн. відповідно, вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 14 367,90 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі страхового акту № 59136 від 03.08.2011р. відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Саміт Моторз Україна» № СМУ002955 від 29.07.2011р. та страхового акту № 60027 від 27.09.2011р. відповідно до рахунку-фактури № СМУУ04063 від 16.09.2011р. виплатив страхове відшкодування у розмірі 12 387,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7200 від 18.08.2011р. на суму 9577,62 грн. та № 8693 від 28.09.2011р. на суму 2810,28 грн.

Цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_3 станом на ДТП 01.07.2011р. була застрахована за полісом № АА/1507949, укладеним із ПрАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" з лімітом відповідальності по майну на суму 50 000,00 грн. та франшизою у розмірі 510,00 грн.

11.12.2012р. позивач надіслав відповідачу претензію № 3382 від 05.12.2012р. на суму 12 387,90 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму 11 877,90 грн. відшкодування, в межах ліміту відповідальності за полісом № АА/1507949 та з урахуванням 510,00 франшизи.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, то до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 автомобіля "PEUGEOT", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Доказів оплати відповідачем суми 11 877,90 грн. відшкодування суду не надано.

Відповідач письмового відзиву та свого контр розрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-а, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 11 877 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 90 коп. відшкодування, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М. Ярмак