Рішення № 4020430, 15.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.09 Справа № 14/147/09-4/183/09

Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатекс”, (85102, м. Костянтинівка Донецької області, вул. Калініна, 1-А)

До відповідача Українсько-Турецького Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізміт”, (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 5)

Про стягнення 558 511,90 грн. заборгованості за договором поставки № 3/сб від 08.01.2008 р., 53249,90 грн. пені, 154 166,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6656,24 грн. річних відсотків

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: Акулов Р.О. –довіреність б/н від 13.05.2009р.

від відповідача: Белікова К.Г. –довіреність № 01 від 03.06.2009р.

10.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатекс”, м. Костянтинівка Донецької області до Українсько-Турецького Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізміт”, м. Запоріжжя про стягнення 558 511,90 грн. заборгованості за договором поставки № 3/сб від 08.01.2008 р., 53249,90 грн. пені, 154 166,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6656,24 грн. річних відсотків.

Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Хоролець Т.Г.) від 10.04.2009 р. порушено провадження у справі № 14/147/09, судове засідання призначено на 14.05.2009 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення справи.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 13.05.2009 р. № 341 у зв’язку із закінченням повноважень судді Хоролець Т.Г. справу № 14/147/09 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2009р. справу прийнято до розгляду та присвоєно № 14/147/09-4/183/09, засідання суду призначено на 15.06.2009р.

У судовому засіданні 15.06.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 15.06.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві №00754 від 01.04.2009р., обґрунтовує їх ст. 175, 193, 230 ГК України, ст. 509, 525, 526, 552, 610, 625 ЦК України, суду пояснив наступне. Згідно договору поставки № 3/сб від 08.01.2008 року, ТОВ “Мегатекс” зобов'язання передати відповідачу у власність товар - свинець і свинцово-сурм”яністи сплави, а Українсько-Турецьке товариство з обмеженою відповідальністю “Ізміт” прийняв зобов'язання прийняти товар та сплатити його вартість. Крім того, згідно договору поставки №3/сб від 08.01.2008 року відповідач зобов'язаний здійснити оплату на умовах відстрочки платежу - 10 (десять) банківських днів з дати відвантаження товару. Позивач здійснив поставку товару 22.09.2008 р., 07.10.2008 р., 10.10.2008р., відповідно до видаткових накладних №1142 від 22.09.2008 року, №1197 від 07.10.2008р., №1210 від 10.10.2008 року та виданих Українсько-Турецьким товариством з обмеженою відповідальністю “Ізміт” довіреностей на ім’я Кузніцової Надії Василівні серія ЯПГ №433596 від 22.09.2008 року, серія ЯПГ №433609 від 06.10.2008 року на отримання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 811511,90грн. Відповідач здійснив часткову оплату у сумі 253000,00грн. Відповідач повинен був здійснити оплату по спливу 10 (десять) банківських днів з дати відвантаження товару. Таким чином відповідач повинен був здійснити оплату у повному розмірі 20.10.2008р. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих договором обов'язків виникла заборгованість, яка на 13.03.2009 року складає 558511 грн., 90 коп. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 558511,90грн. основної заборгованості за договором. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 53249,90грн. пені, 154 166,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6656,24 грн. річних відсотків.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.06.2009р. надав суду письмовий відзив № 98 від 05.06.2009р. в якому зазначив, що за видатковими накладними № 1142 від

22.09.2008 р., № 1197 від 07.10.2008 р. та № 1210 від 10.10.2008 р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 811 511, 90 гривень. Виписки з банківського рахунку відповідача, а саме від 31.10.2008 р., 24.11.2008 р., 19.12.2008р., 13.01.2009р., 16.01.2009р., 28.01.2009р., 30.01.2009р., 12.02.2009р. та 13.04.2009р. свідчать про повну оплату поставки за видатковою накладною № 1142 від 22.09.2008 року на загальну суму 276484,09грн. Також, 22.04.2009 р. та 12.05.2009р. згідно платіжних доручень № 348 та № 362 відповідач здійснив оплату отриманого за видатковою накладною № 1197 від 07.10.2008 р. товару на загальну суму 40 676,80 грн. Таким чином, на теперішній час заборгованість відповідача по основному боргу становить 505027,81грн. Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на те, що позивачем не вірно розраховані пеня, 3% річних та витрати від інфляції, оскільки обрахунок строку оплати здійснений виходячи з календарних днів, а не банківських, як встановлено в п. 5.1. Договору.

Представник позивача в судовому засідання перевірив пояснення відповідача щодо часткової оплати заборгованості за видатковою накладною № 1197 від 07.10.2008р. в сумі 40676,80 грн. та підтвердив факт часткової оплати відповідачем основного боргу за договором поставки № 3/сб від 08.01.2008 року.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 08 січня 2008 року між ТОВ “Мегатекс” (надалі позивач) та Українсько-Турецьким ТОВ “Ізміт” (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 3/сб (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця свинець С1,С2 ГОСТ 3778-98 та свинцово - сурм'яністі сплави ССуАSе, ССуАSn ТУ У 20338741.001-2001, сплав ССуА ДСТУ ГОСТ 1292:2006, іменовані в подальшому товар, у відповідності до додатків к даному договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити зазначений товар.

Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач зобов'язався здійснити оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу - 10 (десять) банківських днів з дати відвантаження товару на розрахунковий рахунок позивача, згідно виставлених рахунків.

На виконання умов Договору позивачем 22.09.2008 р., 07.10.2008 р., 10.10.2008р. було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 811511,90грн., що підтверджується видатковими накладними № 1142 від 22.09.2008 року, №1197 від 07.10.2008р., №1210 від 10.10.2008 року та виданих Українсько-Турецьким товариством з обмеженою відповідальністю “Ізміт” довіреностей на ім’я Кузніцової Надії Василівні серія ЯПГ №433596 від 22.09.2008 року, серія ЯПГ №433609 від 06.10.2008 року на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії в матеріалах справи).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в рахунок оплати поставленого товару відповідачем було сплачено 276484,09грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку відповідача від 31.10.2008 р., 24.11.2008 р., 19.12.2008р., 13.01.2009р., 16.01.2009р., 28.01.2009р., 30.01.2009р., 12.02.2009р. та 13.04.2009р. (копії в матеріалах справи)

Судом встановлено, що відповідачем проведено повну оплату отриманого товару за видатковою накладною № 1142 від 22.09.2008р.

На день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 558511,90грн.

У зв’язку із частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 40676,80грн. після направлення позову до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 348 від 22.04.2009р. та № 362 від 12.05.2009р. (копії в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Представник відповідача заборгованість в сумі 505027,81грн. підтвердив.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 505027,81грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 53249,90грн. за період часу з 20.10.2008р. по 14.03.2009р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.3. Договору, який передбачає, що у разі порушення оплати товару, згідно п. 5.1. Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% за кожен календарний день прострочення від суми заборгованості відвантаженої партії, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за вказаний період складає 53249,90грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов’язання, згідно розрахунку позивача, становить 154166,24 грн., а сума річних процентів складає 6656,24 грн.

Суд в судовому засіданні перерахував витрати від інфляції та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення витрат від інфляції частково в сумі 89754,66грн., оскільки позивачем розрахунок за заявлений період виконаний не вірно.

Вимоги про стягнення з відповідача 6656,24грн. річних процентів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Українсько-Турецького товариства з обмеженою відповідальністю “Ізміт”, (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 5, п/р 26001301167888 в Запорізькому управлінні Промінвестбанку, МФО 313355, код ЄДРПОУ 24510993) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мегатекс”, (85102, м. Костянтинівна Донецької області, вул. Калініна, 1-А, п/р 2600301517344 в Донецькій філії ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 334817, код ЄДРПОУ 20338741) 505027(п’ятсот п’ять тисяч двадцять сім)грн. 81 коп. основної заборгованості; 6656(шість тисяч шістсот п’ятдесят шість)грн. 24 коп. 3% річних; 89754(вісімдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири)грн. 66 коп. витрат від інфляції; 53249(п’ятдесят три тисячі двісті сорок дев’ять)грн. 90 коп. –пені; 7107(сім тисяч сто сім)грн. 78коп. державного мита; 108(сто вісім)грн. 56коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення 40676,80грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.06.2009р.