Рішення № 40204029, 14.08.2014, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2028/14-ц

2/583/822/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

03.06.2014 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивує вимоги тим, що 30.04.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 008-18107-300408, за яким відповідач отримав грошові кошти на умовах повернення, строковості і платності. Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 4319,40 грн. станом на 28.02.2014 року. Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 4319,40 грн. та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи у його відсутність, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснили, що після отримання кредиту ОСОБА_1 сплачував заборгованість, але квитанції збереглися частково, вважають кредит повністю погашеним. Останній платіж був здійснений у 2009 році. Після чого банк протягом п'яти років його не турбував, а у червні 2014 року отримав позовну заяву і судову повістку про виклик у суд у даній справі. В зв'язку з чим просили суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності звернення до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача та його представника, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 30.04.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та фізичною особою ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 008-18107-300408 (а.с. 5-6), за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 9500,00 грн. на строк 10 місяців, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх платіжів не пізніше ніж 28.02.2009 року на умовах, визначених даним договором.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що витікають з договору.

Згідно п. 2.3. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 0,01 % в рік.

Відповідно до п. 2.5. кредитного договору, за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 1 % в місяць.

Пунктом 2.9. вищевказаного кредитного договору передбачено, що починаючи з місяця, що слідує за місяцем, в якому наданий кредит, позичальник щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця зараховує на рахунок кредитора, зазначений у п. 2.11. цього договору рівними частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати обслуговування кредитної заборгованості, у розмірі 1046,00 грн., у відповідності до графіку платежів, В місяці, на який припадає закінчення терміну користування кредитом, зазначений в п. 1.2., платіж повинен бути сплачений позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту. У випадку, якщо день сплати платежу припадає на вихідний, святковий або календарний день, котрий у поточному місяці відсутній (29, 30 або 31 число), то позичальник зобов'язаний сплатити платіж у наступний робочий день (а.с. 5).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, початок перебігу строку позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.4 ), з дня отримання кредиту відповідач погашав заборгованість, останній платіж ним здійснено 30.09.2008 року.

Прострочена заборгованість з тіла кредиту в сумі 950,97 грн. виникла станом на 31.10.2008 року, та поступово накопичувалася поки досягла розміру 3749,32 грн. станом на 31.05.2010 року, а прострочена заборгованість з комісії виникла станом на 01.12.2008 року в сумі 95 грн. і збільшилася до 570 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, кінцевою датою повернення всіх платежів за договором визначена дата 28 лютого 2009 року.

Таким чином, оскільки своїх зобов'язань по сплаті встановлених платежів відповідач не став виконувати з 31.10.2008 року, всі належні за договором платежі не сплатив станом на кінцеву дату, встановлену договором, - 28 лютого 2009 року, то право звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у банку виникло вже з листопада 2008 року.

До суду ж з даним позовом банк звернувся лише 24.03.2014 року, тобто з пропуском 3-річного строку позовної давності.

Банк не надав суду доказів того, що сторони при укладенні кредитного договору домовлялися про збільшення строку позовної давності.

ОСОБА_1 подана письмова заява про застосування до вимог Банку строку позовної давності.

За таких обставин у суду є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог за пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 01.08.2014 р. було сплачено фахівцю в галузі права, який має вищу юридичну освіту і займається підприємницькою діяльністю з надання юридичних послуг ОСОБА_2 1000 грн. винагороди за надання правової допомоги у даній цивільній справі, що підтверджується квитанцією від 01.08.2014 року, актом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги.

ОСОБА_2 протокольною ухвалою суду від 14.08.2014 року за заявою відповідача ОСОБА_1, був допущений в якості особи, яка надає правову допомогу.

Під час провадження у даній цивільній справі ОСОБА_2 готував процесуальні документи поза судовим засіданням, а саме, заперечення по цивільній справі, заяву про застосування позовної давності, надавав правову допомогу відповідачу ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.08.2014 року протягом 21 хвилини.

Тому з урахуванням вимог розумності, справедливості суд оцінює розмір компенсації витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з ПАТ «Дельта Банк», в сумі 400 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» відмовити повністю за пропуском строку позовної давності.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1, витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Олійник

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2014 р.