Ухвала суду № 40203844, 18.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 серпня 2014 року м. Київ В/800/3750/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Моторний О.А., Муравйов О.В., Острович С.Е.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014

у справі № 826/13390/13-а

за позовом приватного підприємства «Ніка Сервіс»

до ДПІ

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2013 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; визнано протиправними дії ДПІ з проведення спірної позапланової виїзної перевірки.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 вказану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014, в якій просить скасувати рішення апеляційної та касаційної судових інстанцій та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема. підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 у справі № 826/2151/14 та від 14.01.2014 у справі № 2а-11809/12/2670.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 15.04.2014, про перегляд якої подано заяву, висновок Вищого адміністративного суду України про незаконність проведення спірної перевірки мотивований передчасністю її здійснення до моменту закінчення нормативно встановленого 10-денного строку з дня отримання платником запиту податкового органу.

У той же час предметом спору у справі № 2а-11809/12/2670 стало оскарження податкового повідомлення-рішення про донарахування платникові грошового зобов'язання з ПДВ з причин формування ним податкового кредиту за безтоварними операціями, а також оскарження дій податкового органу зі складення акта перевірки, які не мають самостійного юридичного значення.

Ухвалою від 12.05.2014 у справі № 826/2151/14, на яку також посилається заявник, Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Продальянс Центрум» на рішення судів у справі, тим самим погодившись з викладеною ними правовою позицією відносно того, що дії податкової інспекції з проведення зустрічної звірки платника та зі складання акта про неможливість її проведення не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні підстави та предмети позову у цих справах.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/13390/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:В.В. Кошіль О.А. Моторний О.В. Муравйов С.Е. Острович