Ухвала суду № 40203816, 18.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 серпня 2014 року м. Київ В/800/3745/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Моторний О.А., Муравйов О.В., Острович С.Е.,

розглянувши заяву Міністерства доходів і зборів України про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014

у справі № 805/7808/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» (далі - Товариство)

до Міністерства доходів і зборів України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014 змінено ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій шляхом визнання податкової накладної від 20.11.2012 № 40 зареєстрованою 04.12.2012; в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови Міністерства доходів і зборів України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну Товариства рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін.

Міністерство доходів і зборів України звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 02.06.2014, в якій заявник просить скасувати рішення усіх судових інстанцій зі спору та відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 у справі № 826/5045/13-а.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту постанови від 02.06.2014, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що оскільки податковим органом не повідомлено платника про підстави неприйняття та непроведення реєстрації спірної податкової накладної, то в силу вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її надсилання продавцем.

У той же час висновок касаційного суду про правомірність відмови податкового органу зареєструвати податкову накладну, покладений в основу прийняття ухвали від 16.01.2014 у справі № 826/5045/13-а (на яку посилається заявник), мотивований невідповідністю зазначеного у цій податковій накладній місцезнаходження продавця відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Міністерству доходів і зборів України у допуску справи № 805/7808/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:В.В. Кошіль О.А. Моторний О.В. Муравйов С.Е. Острович