Ухвала суду № 40203787, 11.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 серпня 2014 року м. Київ В/800/3624/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Острович С.Е., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

розглянувши заяву Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014

у справі № 811/2172/13-а

за позовом дочірнього підприємства «Кіровоградській облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство)

до Кіровоградської ОДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000050225 та № 0000040225.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 вказані рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Кіровоградська ОДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014, в якій просить скасувати рішення судів усіх попередніх судових інстанцій зі спору, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права , внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано постанову Верховного Суду України від 15.04.2014.

Розглянувши заяву про перегляд ухвади суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України та постанову Верховного Суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 08.07.2014, про перегляд якої подано заяву, предметом спору в цій справі стало питання щодо правомірності формування платником у податковому обліку податкового кредиту та витрат за наявності ознак фіктивності у правочинах, на виконання яких здійснювалися спірні господарські операції.

У той же час у постанові від 15.04.2014, на яку посилається заявник на підтвердження існування підстави у розумінні пункту 1 статті 237 КАС, Верховним Судом України досліджувалося питання щодо порядку відображення у податковому обліку витрат платника на сплату ПДВ у ціні придбаного легкового автомобіля.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні підстави виникнення спору у справах, що виключає подібність спірних правовідносин.

До того ж, постанови Верховного Суду України, прийняті у процедурі перегляду судових рішень касаційної інстанції, не є рішеннями касаційного суду, на які може бути здійснено посилання на підтвердження неоднакового правозастосування, допущеного касаційним судом.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у допуску справи № 811/2172/13-а до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва С.Е. Острович А.О. Рибченко М.О. Федоров