Ухвала суду № 40203732, 19.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 року м. Київ К/800/20305/14

К/800/21474/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Костенко М.І. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р.

у справі № 2а-1220/10/0370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області

про стягнення суми бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» (далі - позивач, ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер») звернулось до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач-1, Луцька ОДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (відповідач-2, ГУ ДКУ у Волинській області) про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер» в розмірі 882637,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ГУ ДКУ у Волинській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Луцька ОДПІ у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційні скарги відповідачів не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість: за березень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 409498,00 грн.; за квітень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 256720,00 грн.; за травень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 347872,00 грн.; за червень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 231397,00 грн.

При цьому актами позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку від 07 липня 2009 року № 248/23-99/00382027 та від 31 серпня 2009 року № 323/07/00382027 підтверджено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображеної у вказаних вище податкових деклараціях.

Крім того, податковим органом підтверджено заявлені позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість за вказані звітні періоди в наступних розмірах: за березень 2009 року - 409498,00 грн., за квітень 2009 року - 215429,00 грн., за травень 2009 року - 325706,00 грн. та за червень 2009 року - 231397,00 грн.

20 серпня 2009 року на рахунок позивача було перераховано суму відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року в розмірі 299393,00 грн.

Відмова Луцької ОДПІ в підтвердженні бюджетного відшкодування за березень-червень 2009 року в сумі 882637,00 грн. була обумовлена необхідністю отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для відмови ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер» у поверненні суми бюджетного відшкодування за березень-червень 2009 року в розмірі 882637,00 грн.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційні скарги відповідачів підлягають відхиленню, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Волинській області відхилити.

2.Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області відхилити.

3.Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко

О.В. Муравйов