Ухвала суду № 40203728, 19.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2014 р. м. Київ К/800/24576/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Костенка М.І.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Рак В.Л.

відповідача: Лаврук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року

у справі № 2а-236/12/0970

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» доКалуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Карпатнафтохім») звернулося з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Карпатнафтохім» відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ОДПІ, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 09.09.2011 року № 2019/152/33129683.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 4635945 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2011 року №0000621502, яким ТОВ «Карпатнафтохім» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 4635945 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 317 973 грн.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що позивачем було завищено заявлену до відшкодування суму ПДВ за липень 2011 року.

Даного висновку відповідач дійшов, виходячи з відомостей викладених в актах попередніх перевірок правомірності заявленого позивачем до відшкодування ПДВ за квітень 2011 року (акт від 24.06.2011 року №919/23-03/33129683) та травень 2011 року (акт від 08.08.2011 року № 1410/23-03/33129683).

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Карпатнафтохім» виходив з того, що позивачем в порушення вимог пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в додатку 2 до податкової декларації за липень 2011 року недостовірно відображено, в тому числі і завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року з урахуванням результатів попередніх перевірок достовірності визначення бюджетного відшкодування за квітень 2011 року, за травень 2011 року та задекларованого відшкодування за червень 2011 року складає 1136471 грн., що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 4635945 грн.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було досліджено первинні документи, не з'ясовано чи приймались рішення за вищевказаними актами попередніх перевірок, та, чи були законні підстави для відображення у податковій звітності за липень будь які дані (відомості) щодо зменшення від'ємного значення ПДВ за квітень, травень 2011 року.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді М.І. Костенко О.В. Муравйов