Ухвала суду № 40202758, 28.07.2014, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6563/14-а

2-а/296/459/14

У Х В А Л А

"28" липня 2014 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області та просить визнати неправомірними дії управління ДВС Головного управління юстиції в Житомирській області та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2014 року.

Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (статті 383, 384 ЦПК України, ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач (фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ) і боржник (фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом).

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21.05.2012 року "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження. Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. До юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Також згідно роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначених у статті 7 Закону про виконавче провадження, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого згідно із вимогами ЦПК, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина четверта статті 82 Закону про виконавче провадження).

Таким чином, позивачем, який є боржником у виконавчому провадженні, оскаржуються дії та рішення державного виконавця під час виконання рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10.04.2014 року у цивільній справі в порядку адміністративного судочинства. Однак, дії та рішення державного виконавця під час виконання рішення суду загальної юрисдикції, ухваленого відповідно до ЦПК України, мають оскаржуватися стороною виконавчого провадження у порядку цивільного судочинства, а саме розділу VII ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. М. Анциборенко