Рішення № 40202336, 11.08.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Cправа №646/6864/14-ц

Провадження № 2/646/1273/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого по справі судді Нікуліної Л.П.

секретаря - Узденової Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, третя особа - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізований вагонів", про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України, третя особа - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізований вагонів», в якому просив визнати незаконним його звільнення з посади директора державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», скасувати наказ Генерального директора Укрзалізниці від 22.05.2014 року № 580/ОС про його звільнення з посади та припинення дії контракту від 09.06.2011року № 775, поновити на посаді директора директора державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів».

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 22.05.2014 року № 580/ОС його було звільнено з посади директора Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізований вагонів» \ ДП «Укрспецвагон»\ за невиконання умов контракту, яке полягає в неефективному використанні державного майна, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та пп. «й» п. 27 контракту№ 775 від 09.06.2011 року. Вважав його звільнення з займаної посади незаконним, оскільки був звільнений під час тимчасової непрацездатності. Крім того зазначив, що факту систематичного невиконання ним трудових обов'язків немає, до дисциплінарної відповідальності він раніше не притягувався, а тому, висновок про систематичне невиконання ним укладеного контракту № 775 від 09.06.2011 року є безпідставним. Крім того позивч зазначив, що за результатами перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Укрспецвагон» за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року Головним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці складено акт від 18.04.2014 року, при цьому, трудовим контрактом від 09.06.2011 року № 775, строк, дії якого було продовжено додатковою угодою до 27.04.2012 року, не встановлено, що оцінка ефективності використання державного майна проводиться шляхом проведення перевірки Головним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Урспецвагон» та складання відповідного акту. Натомість ним щоквартально до Укрзалізниці подавались звіти керівника підприємства про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства, до яких у Укрзалізниці не було жодних претензій. Крім того, зазначив, що у Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці жодних правових підстав для здійснення контролю фінансово - господарської діяльності державного підприємства законодавством України на момент її проведення передбачено не було.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1, а також його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача - Державної адміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця» в судовому засідання заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, суду пояснив, що ОСОБА_1 був звільнений наказом Укрзалізниці від 22.05.2014 року № 580/ос на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, а також п. 27 контракту від 09.06.2011 року № 775. Зазначив, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням норм діючого законодавства, а позивачем не наведено жодної норми права, яка б була порушена в процесі його звільнення, або такої, що дає йому право на поновлення на посаді. Крім того, позовною стороною надано до суду письмове заперечення до позову.

Представник третьої особи - Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізований вагонів" заперечував протии задоволення позовних вимог позивача, посилаючись на ті обставини, що у позивача виник спір із приводу припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом \ п.8 ст. 36 КЗпП України\, а не у зв»язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Норми ч.3 ст. 40 КзпП України на ці правовідносини не поширюються. Крим того, зазначив, що акт № /ЦКРУв/01056362 від 18.04.2014 року, складений за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Укрспецвагон», був підписаний позивачем без будь-яких зауважень та відповідає діючому законодавству України. Вказаний акт позивачем не оскаржено ні в судовому ні в іншому порядку.

Суд, вислухавши думку позивача та його представника, представників відповідача та третьої особи, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.

Судом встановлено, що згідно Наказу № 919/0С ід 09.06.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на умовах контракту від 09.06.2011 року. (а.с. 171)

Згідно контракту № 775 від 09.06.2011 року, укладеного між державною адміністрацією залізничного транспорту України в особі генерального директора Козака В.В. та директором Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» ОСОБА_1, останній зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію Державного підприємства « Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Укрзалізниця зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організацію праці керівника. Термін дії контракту з 09.06.2011 року по 11.06.2012 року. (а.с. 14)

Відповідно до Додаткової угоди від 27.04.2012 року до контракту від 09.06.2011 року № 775, а також Наказу № 392/ОС від 27.04.2012 року строк дії вищезазначеного контракту продовжено на 5 років, тобто з 12.06.2012 року по 12.06.2017 року. (а.с. 22, 173)

Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 22.05.2014 року № 580/ОС ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» на підставі п. 8 ст. 36 КзпП України. (а.с. 9-10)

18.04.2014 року Головним управлінням контролю та внутрішнього аудиту Державної адміністрації залізничного транспорту України Міністерства інфраструктури України було проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Укрспецвагон» за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці від 18 квітня 2014 року №ЦКРУв.0Ю56362. Зазначений акт перевірки підписаний у тому числі й позивачем ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. (а.с. 32-79)

Згідно акту № ЦКРУв/01056362 від 18.04.2014 року про результати перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Укрспецвагон» за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року, були встановлені наступні факти: у 2013 році укладено 224 договори постачання матеріально-технічних ресурсів на суму 398 056,00 тис. грн. За І квартал 2014 року укладено 44 договори на суму 50 434,77 гривень. Вибірковою перевіркою охоплено 16 договорів на суму 71 532,64 гривень.

За результатами проведення вибіркової перевірки виявлено наступні невідповідності під час укладання договорів на постачання ТМЦ, укладання договорів та додаткових угод без відповідного погодження Головного Управління планування та контролю за закупівлями МТР у системі "Моніторинг" на суму 32 288,34 гривень., при цьому, додаткові угоди укладались лише на збільшення обсягів закупівлі за ціною раніше погодженою у системі "Моніторинг"; закупівля продукції, яка входить до номенклатури, що підлягає централізованому матеріально-технічному постачанню на суму 18 268,43 гривень; укладання договорів на суму, яка перевищує планову по відповідній номенклатурі на суму 4941,00 гривень.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 порушуються вимоги наказу Укрзалізниці від 11.10.2011 року № 556-Ц щодо укладання договорів на суму, яка перевищує погоджену Укрзалізницею через підсистему "Моніторинг". ОСОБА_1 з порушенням цих вимог було укладено договорів на загальну суму 4941,00 гривень. Незважаючи на те, що на балансі ДП „Укрспецвагон" обліковуються 17 легкових автомобілів, підприємством у 2013 році було укладено 4 договори на оренду легкових автомобілів у громадян, внаслідок чого загальні витрати за цими договорами за період з 01.01.2013року по 28.02.2014року склали 135,7 тис. грн. Станом на 31.12.2013 року на підприємстві наявні неходові товарно-матеріальні цінності, які не використовуються більше року, на суму 25 415,00 гривень. У ході вибіркової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на підприємстві встановлені їх лишки на загальну суму 66 524,2 грн. та нестача на суму 28 103,2 гривень. Крім того, ОСОБА_1 не здійснювався належний контроль за веденням бухгалтерського обліку. Зокрема, не використовувався План розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України, на субраху аналітичного обліку не виділено витрати, що відносяться до основних видів економічної діяльності, інші доходи та витрати операційної діяльності за окремими субрахунками не обліковуються, по-об'єктний облік витрат використаних товарно-матеріальних цінностей не ведеться.

Результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Укрспецвагон» у 2013 році та першому кварталі 2014 року, яка проводилась у квітні 2014 року на підставі наказу Укрзалізниці від 07.04.2014року № 108-Ц/од, свідчать про невиконання керівником цього підприємства ОСОБА_1 умов укладеного ним контракту від 09.06.2011року № 775, неефективне використання закріпленого за підприємством державного майна та прибутку. Так, ОСОБА_1 систематично не виконується такий показник контракту як інвестиції у розвиток виробничої сфери. Зокрема, при плані капітальних інвестицій на 2013 рік у обсязі 178 1519 тис. грн. ДП «Укрспецвагон» було освоєно лише 287 258 тис. грн. Незважаючи на затверджені показники, підприємством були здійснені капітальні інвестиції на суму 28,9 млн. грн. за незапланованими об'єктами.

Про неефективне використання ОСОБА_1 державного майна та прибутку підприємства свідчить також факт укладення у серпні 2012 року договору фінансового лізингу з ТОВ "Прем'єр Лізинг" щодо передачі в тимчасове платне володіння 3000 напіввагонів, при тому, що потужність підприємства з будівництва таких вагонів складає 3000 одиниць на рік. Станом на 03.04.2014року підприємству передано лише 373 напіввагона, а сума авансу за непереданий рухомий склад на цю дату становила 103 485 тис. грн. За період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 рік з підприємства за відстій власних порожніх вагонів, які не експлуатуються, на коліях залізниць стягнуто 15 989,00 гривень. (а.с. 32-79)

Крім того, відповідно до Наказів № 1158 к, № 1159 к, № 1160 к, № № 1157 к, № 1156 к, № 1155 к № 1154 к від 07.05.2014 року Державним підприємством «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» за результатами акту Головного управління контролю та внутрішнього аудиту від 18.04.2014 року робітникам ДП «Укрспецвагон» були оголошені догани за недоліки в роботі. (а.с. 142, 143, 144,149,150,151,152)

Позивач ОСОБА_1 22.04.2014 року надав пояснення щодо недоліків, виявлених актом про результати перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Укрспецвагон» за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року від 18.04.2014 року № /ЦКРУв/01056362. (а.с. 153-156)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він є начальником відділу Головного управління контролю та внутрішнього аудиту Укрзалізниці та згідно наказу № 108-Ц\од від 07.04.2014 року «Про проведення перевірок» входив у склад комісії, яка перевіряла фінансово - господарську діяльність ДП «Укрспецвагон», як голова комісії Зазначив, що акт від 18.04.2014 року по вищезазначеній перевірки був складений відповідно до норм діючого законодавства, позивач ОСОБА_1 особисто підписав його без будь-яких зауважень. Висновки, викладені в акті від 18.04.2014 року, покладені в основу наказу про розірвання контракту та звільнення позивача з займаної посади.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Аналогічні правила застосовуються і до випадків звільнення працівника з підстав, передбачених ст. 41 КЗпП України (ч. З цієї норми).

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. З ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України випадків, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з,тим зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. ст. 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення п. п. 4, 8 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41, ст. ст. 40, 41 КЗпП України та ураховуючи те, що у позивача виник спір із приводу припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом - п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

Крім того, розірвання контракту відбулося не з підстав порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а з підстав невиконання ним умов контракту. Причини, через які він не міг виконати умови контракту, правового значення в його розірванні не мають, тому в цьому випадку Державна адміністрація залізничного транспорту України мала право розірвати з позивачем контракт в період його тимчасової непрацездатності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не наведено жодної норми права, яка б була порушена в процесі його звільнення, а тому звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням норм трудового законодавства, а його вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись cт.cт.10, 11, 57, 60, 88, 130, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3,4, 5-1, 36, 235 КЗпП України, пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, третя особа - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізований вагонів", про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя- Нікуліна Л.П.