Рішення № 40201086, 11.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014 р. Справа № 914/1961/14

За позовом: Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопалац - Львів", м. Львів,

про: застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та виселення з займаного приміщення.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Грень Т. Я. - довіреність №1123 від 12.03.2014 р.

відповідача: Можаровський Д. В. - директор.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопалац - Львів" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та виселення з займаного приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами у справі Договір оренди №1 нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 від 04.10.2001 р. не був нотаріально посвідчений при продовженні строку дії цього договору, що суперечить вимогам ст. 793 ЦК України. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та виселення відповідача з займаного приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22.

Ухвалою від 05.06.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.06.2014 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просить суд позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

В судових засіданнях представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.10.2001р., у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент укладення договору, між Будинком офіцерів Західного оперативного командування м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінопалац-Львів" (надалі - Відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 (далі -Договір) терміном на 10 (десять) років до 04.10.2011 року. (а.с.30-36)

Положеннями п.п. 1.1., 1.3.-1.4. Договору визначено, що згідно із ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ЗУ "Про господарську діяльність у Збройних Силах", Постановою КМУ "Про затвердження порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду" та на основі положень цього Договору, орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування на весь термін дії цього Договору нежитлове приміщення - вбудоване приміщення Будинку офіцерів, що в цілому розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 (в подальшому - Майно). Загальна площа та вартість нежитлових приміщень, яка визначена відповідно до експертної оцінки (Додаток №3), складеної станом на червень 2001р. становить: приміщення першого поверху площею 363,3 м.кв. - 372,737 грн.; приміщення другого-третього поверхів площею 918 м.кв. - 1.004,642 грн. Вказані площі використовуються для організації роботи кінотеатру високоякісного світового рівня.

В подальшому, на підставі додатку від 11.11.2003р. до Договору та додатку від 01.12.2006р. до Договору змінено площу орендованого майна, відповідно, до 1319,6м2, та в кінцевому до 1374,5м2.

На підставі розпорядження Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління та п.1 договору № 8/1/КЕВ від 28.12.2007 року, підписаного та скріпленого відбитками печаток Сторін Договору та Позивача, у Договорі Будинок офіцерів Західного оперативного командування, як Орендодавця, замінено на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова у зв'язку з переданням Позивачу орендованого майна за Договором.

01.10.2011р. між Сторонами укладено додатковий договір №8-2/2011/КЕВ до Договору, яким внесено зміни до Договору, а саме, викладено в новій редакції окремі пункти Договору, згідно яких змінено наступне: п.п.1.1 та п.1.2: змінено площу орендованих приміщень на 1244,6 м2; враховано експертну оцінку майна - 1 337 927,03 грн. (згідно Звіту станом на 01.06.2001р.); п.1.3: орендна плата за базовий місяць (серпень 2011р.) встановлена на рівні 15 417,97 грн., але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2011р.) 15 288,25 грн. (а.с.73-75)

В подальшому, Додатковим договором №8-3/2012/КЕВ від 06.12.2012р., п.п. 1.1., 1.3. Договору викладено в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення. Площею 879,3 кв.м. в будівлі №1 військового містечка №55 (далі - Майно), що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, вартість якого визначена на 31.07.2011р за незалежною оцінкою та становить згідно Звіту про експертну оцінку майна - 4 915 955,51 грн. Загальна площа та вартість нежитлових приміщень, яка визначена відповідно до експертної оцінки, складеної станом на серпень 2011р. становить 879,3 м2 - 4 915 955,51 грн. без ПДВ. (а.с.91-93)

21.11.2012 р. господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №5015/3725/12, де позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (позивач у справі №914/1961/14, що розглядається судом) та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопалац-Львів" (відповідач у справі №914/1961/14, що розглядається судом). (а.с.94-102)

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. у справі №5015/3725/12 встановлено, факт продовження строку дії Договору №1 оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, на той самий строк, до 04.10.2021 року і на тих самих умовах. (а.с.97)

Вказаним рішенням суду від 21.11.2012 р. задоволено частково позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова. Внесено зміни до Договору оренди №1 від 04.10.2001р. нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 у Львівському гарнізоні, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінопалац-Львів"(79070, м.Львів, проспект Червоної Калини, 39, ідентифікаційний код 31588426) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (79016, м.Львів, вул..Шевченка, 3а, ідентифікаційний код 07638027) щодо розміру орендної плати шляхом викладення пункту 3.1 Договору в наступній редакції: " 3.1 Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (жовтень 2012 року) на рівні 61263,19 гривень, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозицій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2012 року) - 61263,19 гривень.".

26.05.2014 р. рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/1382/14 вирішено спір між позивачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (позивач у справі №914/1961/14, що розглядається судом) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінопалац-Львів" (відповідач у справі №914/1961/14, що розглядається судом) про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди №1 нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 від 04.10.2001 р. (а.с.170-172)

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та виселення відповідача з займаного приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, оскільки укладений між сторонами у справі Договір оренди №1 нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 від 04.10.2001 р. не був нотаріально посвідчений при продовженні строку дії цього договору, що суперечить вимогам ст. 793 ЦК України.

Згідно п.10.3 Договору, строк дії Договору - 10 років з моменту його підписання, а саме -до 04.10.2011р.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 ГК України.

Проте, відповідно до п.10.5 Договору, якщо від жодної із Сторін за 45 (сорок п'ять) днів до моменту закінчення строку дії Договору не надійде письмового повідомлення до другої Сторони про бажання припинити дію Договору, Договір вважається автоматично пролонгованим на той самий строк, на який був підписаний.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній з 20.01.1998р.), у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічна норма міститься в ст.764 ЦК України.

21.11.2012 р. господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №5015/3725/12, де позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (позивач у справі №914/1961/14, що розглядається судом) та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопалац-Львів" (відповідач у справі №914/1961/14, що розглядається судом).

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. у справі №5015/3725/12 встановлено, що в матеріалах справи відсутні, сторонами не наведені доводи та не подані докази письмового повідомлення однієї із Сторін Договору про припинення дії Договору до закінчення строку його дії чи протягом місяця після закінчення строку дії Договору, відтак, в силу вимог ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Крім того, відповідно до письмових пояснень Позивача за первісним позовом у справі №5015/3725/12 №3264 від 21.09.2012р., останнім не заперечувалась дійсність Договору. Наведене також підтверджується фактом подачі останнім позову саме з наведеним предметом, та скерування Проекту додаткового договору, - внесення змін до діючого Договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.11.2012 р. у справі №5015/3725/12 встановлено, факт продовження строку дії Договору №1 оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, на той самий строк, до 04.10.2021 року і на тих самих умовах. (а.с.97) Рішення не оскаржувалось та вступило в законну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», якщо із закінченням строку договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) його дію було продовжено і наведене призвело до збільшення загального строку користування орендованим майном, який складає понад три роки, це не може бути підставою для визнання такого договору нікчемним у зв'язку з відсутністю його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, якщо на момент укладення такого договору він відповідно до частини другої статті 215 ЦК України відповідав вимогам частини другої статті 793 та статті 794 ЦК України.

Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відповідно до п.п. 8, 13 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Як встановлено судом Договір №1 оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 від 04.10.2001 р. був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, яке діяло на момент укладення цього Договору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 27, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2014 р.

Суддя Синчук М.М.