Рішення № 40201, 17.07.2006, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" липня 2006 р.

справа № 20-7/171

За позовом:

Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

в особі Севастопольської філії

(99011, місто Севастополь, вул. В. Морська, буд. 21)

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек”

(99013, м. Севастополь, вул. Качинське шосе, 44а)

(99013, м. Севастополь, ДОС-22)

(99003, м. Севастополь, Середній проїзд, 3-14)

про

стягнення заборгованості в сумі 9749,98 грн., з них основний борг за період з грудня 2005 по травень 2006 року в сумі 9577,61 грн.,

в тому числі індексу інфляції –27,56 грн., 3% річних –34,08 грн., пені –110,73 грн.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники:

Від позивача

Сербул Л.Ю., представник, довіреність №396 від 22.02.2006.

Від відповідача

не з’явився

Суть спору:

06.07.2006 позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 9749,98 грн., з них основний борг за період з грудня 2005 по травень 2006 року в сумі 9577,61 грн., в тому числі індексу інфляції –27,56 грн., 3% річних –34,08 грн., пені –110,73 грн., з посиланням на ст. 36 Закону України „Про телекомунікації”, ст. 625 Цивільного кодексу України (арк.с.3-4).

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про причини своєї неявки суду не повідомив, ухвалу суду від 07.07.2006 не виконав, не надав витребуваних судом документів та доказів, письмового відзиву та заперечень на позовні вимоги та їх збільшення, про дату, час та місце розгляду спору був повідомлений своєчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

· 11.04.2003 року між позивачем та відповідачем укладено Типовий Договір №4000 про надання послуг електрозв’язку, згідно якого позивач надає послуги електрозв’язку згідно Додатку, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 1.1, 3.2.8. Договору) (арк.с.10-16);

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно зобов`язання по оплаті отриманих послуг електрозв`язку по договору з позивачем, у зв’язку з чим його заборгованість з грудня 2005 по травень 2006 року за надані послуги перед позивачем склала 9577,61 грн., яка підлягає стягненню.

Правовідносини сторін регулюються ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 525, 526, 527, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі нестриманий прибуток) покладаються на споживача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем обґрунтовано на суму простроченої заборгованості за період з грудня 2005 по травень 2006 року в сумі 9577,61 грн., нараховано індекс інфляції в розмірі 27,56 грн., 3% річних в розмірі 34,08 грн., пеня –110,73 грн., які також підлягають стягненню повністю.

Заборгованість підтверджується матеріалами справи, а відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмового відзиву і заперечень, контррозрахунку заборгованості не надав.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вище перелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягнути з відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 525, 526, 527, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт “Бельбек” (99013, м. Севастополь, вул. Качинське шосе, 44а), ідентифікаційний код №31763278, р/р 26003426496001 в СФ Приватбанку, МФО 324935) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21, ідентифікаційний код №01190103, р/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504) заборгованість за послуги зв`язку: основний борг - 9577,61 грн., індекс інфляції –27,56 грн., 3% річних –34,08 грн., пеню –110,73 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено

і підписано, в порядку

ст. 84 ГПК України

18.07.2006.