Вирок № 40200738, 14.07.2014, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 164/1173/14-к

Провадження по справі: 1-кп/164/58/2014

Категорія: 51

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Покидюка М.В.

секретаря судового засідання Каращук В.С.

з участю: прокурора Ляшика В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030160000179 від 27 травня 2014 року, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Драбинівка, Новосанджарського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрованого в АДРЕСА_2), українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого 4 жовтня 2000 року Рівненським обласним судом за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 117, ч. 1 ст. 206, п. п. ,,ж'', ,,и'' ст. 93, ст. 42 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі, постановою Богунського районного суду м. Житомира звільнений від відбування покарання умовно - достроково на строк 1 рік 10 місяців 27 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 26 травня 2014 року у лісовому масиві неподалік смт. Маневичі Волинської області, поблизу сміттєзвалища, знайшов пакунок, в якому були дві таблетки із написами ,,SUBUTEX'', які згідно висновку фізико - хімічної експертизи № 265/265 від 04 червня 2014 року містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - бупренорфін, масою 0, 0157 г., які були залишенні у вказаному місці невстановленою слідством особою. Будучи впевненим, що виявлені ним таблетки являються наркотичним засобом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без мети збути, забрав їх та велосипедом незаконно перевіз даний наркотичний засіб по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, де у подальшому незаконно зберігав без мети збуту до 27 травня 2014 року. В цей же день, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, взявши пакунок із двома таблетками ,,SUBUTEX'', які в своєму складі містять наркотичні засоби, з метою їх подальшого вживання, поїхав велосипедом в сторону лісового масиву, однак на вул. Провулок Жовтневий, смт. Маневичі був зупинений працівниками Маневицької ВК № 42 і даний наркотичний засіб в нього був вилучений.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування 25 червня 2014 року між прокурором прокуратури Маневицького району Волинської області Ляшиком В.В., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014030160000179 від 27 травня 2014 року, та підозрюваним ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, зобов'язувався сприяти розслідуванню кримінального правопорушення, у з'ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень). В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь -яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Маневицького району Волинської області Ляшиком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судових дактилоскопічних експертиз та експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів в сумі 1 818 грн. 96 коп. підлягають стягненню в дохід держави із обвинуваченого ОСОБА_1

Речові докази: вісім таблеток жовтого кольору та дев'ять таблеток синього кольору, які згідно висновку експерта № 264/264 від 30 травня 2014 року у своєму складі будь - яких наркотичних засобів не являють, дві таблетки білого кольору, які згідно висновку експерта № 265/265 від 04 червня 2014 року містять у своєму складі наркотичний засіб - бупренорфін вагою 0. 0157 г., два медицинських шприци та аркуші паперу, на яких наявні сліди відбитків пальців рук, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Маневицького РВ УМВС України у Волинській області, які не представляють ніякої матеріальної цінності та є предметами злочину, підлягають знищенню як такі що не представляють собою ніякої матеріальної цінності і є предметами злочину, обіг яких заборонено.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 110, 124, 126, 314, 369 - 371, 373, 374, 395, 468, 471 - 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 червня 2014 року, укладену між прокурором прокуратури Маневицького району Волинської області Ляшиком Валерієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030160000179 від 27 травня 2014 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначивши покарання - 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень штрафу.

Речові докази: вісім таблеток жовтого кольору та дев'ять таблеток синього кольору, дві таблетки білого кольору, два медицинських шприци та аркуші паперу, на яких наявні сліди відбитків пальців рук, знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1 818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) гривень 96 копійок судових витрат за проведення судових дактилоскопічних експертиз та експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів, які перерахувати: код класифікації доходів: 24060300 ,,Інші надходження'', отримувач коштів: УК у Маневицькому районі 24060300, номер рахунку отримувача: 31119115700287, ідентифікаційний код отримувача ЄДРПОУ 37950857, банк отримувача: ГУДКУ у Волинській області, код банку отримувача: 803014.

На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженим.

Суддя: