Рішення № 4020007, 03.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.09р.

Справа № 30/92-09

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Ост", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення збитків в розмірі 7041,80 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Удовицький В.В., довіреність від 01.12.2008 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області) звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням уточнень позовних вимог (заява від 23.06.2009 року) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі Ост" (м. Дніпропетровськ) заборгованість у розмірі 6429,6грн., збитки у розмірі 616,8 грн., 102 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки №390/05-08 від 06.05.2008 року був поставлений відповідачу товар упакований в тару - поліетиленові ящики. Згідно умов зазначеного договору тара (поліетиленові ящики) є зворотньою і підлягає поверненню покупцем постачальнику в день поставки товару. Станом на 10.06.2009 року у відповідача виникла заборгованість по тарі в кількості 257 шт. Вартість одного ящика становить 25,00грн. Внаслідок несвоєчасного повернення тари позивач був змушений закупити нову тару за ціною 27,4грн. за одиницю продукції. У зв’язку з закупкою нової тари позивачем були понесені збитки у вигляді додаткових витрат в розмірі 616,8грн.Відповідач не повернув позивачу тару, чим спричинив збитки в розмірі 7041,80 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Відповідач зазначає, що відповідно до видаткових накладних, які були подані з позовною заявою, позивач поставив товар у тарі, кількість яких складає 276 ящиків. Тара у кількості 276 ящиків була повернута позивачеві одразу, що підтверджується актами приймання-передачі до видаткових накладних. Крім того, за період з 01.05.2008 року по 06.06.2008 року сторонами підписано акт звірки по тарі, де засвідчується відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 13.05.2009 року на 28.05.2009 року, з 28.05.2009 року на 24.06.2009 року. В подальшому у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.06.2009 року на 01.07.2009 року, з 01.07.2009 року на 02.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 року відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору був продовжений на один місяць до 02.07.2009 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представниками сторін не заявлялось (ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі Ост" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (постачальник) був укладений договір поставки №390/05-08, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупець, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.2 договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

При укладанні договору сторонами був підписаний протокол розбіжностей, яким договір поставки був доповнений п.2.20, згідно якого товар пакується у тару, яка відповідає вимогам стандартів і забезпечує схоронність товару при перевезенні та схову. Вартість тари не входить в ціну товару. Товар поставляється покупцю у тарі постачальника у вигляді поліетиленових ящиків. Тара (поліетиленові ящики) є зворотньою і підлягає поверненню покупцем постачальнику в день поставки товару. Вартість заставної тари, що підлягає поверненню, становить 25 грн. з ПДВ за один поліетиленовий ящик.

Як вбачається з матеріалів справи товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" здійснило поставку товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі Ост" товару у тарі - ящиках п/е ТП-1.25, що підтверджується видатковими накладними: №АМ-0027814 від 21.05.2008 року у кількості 68 шт., №АМ-0028080 від 22.05.2008 року у кількості 45 шт., №АМ-0028079 від 22.05.2008 року у кількості 40 шт., №АМ-0028416 від 23.05.2008 року у кількості 80 шт., №АМ-0028417 від 23.05.2008 року у кількості 43 шт., а всього у кількості 276 ящиків.

У видаткових накладних зазначено, що право власності на тару не переходить, вартість одного ящика –25 грн.

У зв’язку з невиконанням умов договору поставки №390/05-08 від 06.05.2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією №16/2-487, якою просив виконати умови договору та повернути тару у кількості 257 шт., або сплатити гроші за вказану тару в розмірі 6425 грн. Претензія залишена без задоволення.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не повернув у повному обсязі тару –ящики п/е ТП-1.25, кількість неповернутих ящиків складає 257 штук вартістю 6425 грн., проти чого заперечує відповідач, що є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

За умовами п.2.20 договору тара (поліетиленові ящики) є зворотньою і підлягає поверненню покупцем постачальнику в день поставки товару.

На підтвердження виконання зобов’язання з повернення тари у повному обсязі відповідачем надані акти приймання-передачі до видаткових накладних №АМ-0028079 від 22.04.2008 року; №АМ-0028080 від 22.04.2008 року, №АМ-0027814 від 21.04.2008 року, №АМ - 0028416 від 23.04.2008 року; №АМ-0028417 від 23.04.2008 року. Оригінальні примірники вказаних актів приймання-передачі, які надавались відповідачем, оглянуті у судовому засіданні 01.07.2009 року. Згідно названих актів приймання передачі відповідачем прийнята від продавця тара у кількості 276 ящиків. В усіх актах приймання-передачі, на які посилається відповідач, графа "повернена тара" містить підпис особи (представника покупця м'ясопродукції), який здав тару у відповідній кількості, однак не містить підпису відповідальної особи позивача, який приймав цю тару. Надані відповідачем акти приймання-передачі тари містять штампи позивача та відповідача. Суд вважає, що наявність штампу позивача на вказаних актах, навіть за відсутності на них підпису відповідальної за прийняття тари особи, підтверджує факт повернення тари постачальнику. Про повернення тари постачальнику свідчить також акт звірки по тарі та упаковці за період з 01.05.2008 року по 06.06.2008 року, який підписаний сторонами, скріплений печаткою з боку відповідача та штампом з боку позивача. Згідно акту звіряння за спірний період заборгованість з повернення тари у відповідача відсутня.

Позивач вважає, що акти приймання-передачі тари, надані відповідачем, які містять штампи позивача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки невідомо хто, коли і за яких обставин поставив даний штамп на акти приймання передачі. Суд відхиляє зазначені доводи позивача з огляду на те, що позивачем не доведено факт викрадення або втрати штампу підприємства, який містить реквізити: "ТОВ "Комплекс Агромарс" склад 1, ідентифікаційний код 30160757, 07350 (поштовий індекс), Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка" та відбиток якого міститься на актах приймання-передачі тари. Всі види печаток та штампів суб’єкта господарювання підлягають обов’язковому обліку та повинні зберігатись у сейфах або металевих шафах. Відповідальність за зберігання та використання печаток та штампів несуть відповідальні особи підприємства.

Таким чином, суд вважає доведеним факт повернення позивачеві тари у обсягу зазначеному позивачем.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення вартості заборгованості в сумі 6425,00грн. (вартість заставної тари з урахуванням податку на додану вартість) та збитків у розмірі 616,8грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог –відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 02.07.2009 року).