Ухвала суду № 40199816, 19.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2014 року справа №805/6799/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання: Томах О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Родіков Ю.Е. (довір. від 19 червня 2014 року № 11)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 805/6799/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дій щодо корегування даних податкової звітності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дій щодо корегування даних податкової звітності відповідно до Акту від 07.04.2014 року № 273/05-64-15-01/38768761 та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 805/6799/14 (суддя Бойко М.І.) позовні вимоги задоволені.

Визнано дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів щодо коригування показників податкової звітності в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. - протиправними.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів вилучити з Аналітичної системи «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зроблені корегування данних податкової звітності стосовно податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту та відновити в Аналітичній системі «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує на тому, що оскільки первинні документи фінансово - господарської діяльності не були надані, на даний час неможливо зробити висновок щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податкових зобов'язань по деклараціях з ПДВ за перевіряє мий період по взаємовідносинах з платниками податків.

Зазначає, що ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Наголошує на тому, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення,а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, на участі у розгляді справи не наполягав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» є юридичною особою, знаходиться на обліку в Державній податковій інспекцій у Київському районі м. Донецька, про що є Свідоцтво № 200134302 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 425828.

На підставі п.п. 16.1.5 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п. 73.3, п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України та відповідно п. 2, п. 3 постанови «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» від 27.12.2010 №1232 КМУ Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки щодо фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ «СІТТІ ГРУПП КОМПАНІ» з контрагентами - постачальниками, контрагентами - покупцями за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 р.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки, оскільки ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» за юридичною адресою не знаходиться. На дату 07.04.2014р. має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, на теперішній час має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до Акту від 02.04.2014 року № 286/15-01/38768761 ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» (38768761) за юридичною адресою не знаходиться відповідачем було здійснено вихід за податковою (юридичною) адресою ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ», за результатами якого не встановлено місцезнаходження платника податків (83114 м. Донецьк, вул. Щорса, буд.81 а).

Відповідачем, як контролюючим органом, за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ у період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., встановлені порушення та складено Акт від 07.04.2014 р. № 273/05-64-15-01/38768761.

Як вбачається з висновків акту перевірки ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» відповідачем встановлено, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами - постачальниками, контрагентами - покупцями за лютий 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки; п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу Українипозивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками всього на суму ПДВ за лютий 2014 року на 2 479 535 грн.; п.44.1 ст.44, п.185.1ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України позивачем завищені податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами - покупцями всього на суму ПДВ за лютий 2014 року 2 543 112 грн.

Колегія суддів встановила, що податкові повідомлення-рішення у відношенні позивача, на підставі акту перевірки, контролюючим органом не приймались.

Контролюючим органом внесено корегування показників податкової звітності ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» за лютий 2014 року в АІС «Податковий блок» розвалу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», на підставі Акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем був направлений запит від 02.04.2014 р. № 243 до слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області задля встановлення місцезнаходження платника податків, на який відповідачем не було отримано відповіді.

Крім того встановлено, що відповідачем був сформований та направлений кур'єрською поштою запит позивачу від 02.04.2014 року № 4573/10/05-64-15-01 щодо надання первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406-VII та «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 404-VII та функції адміністрування єдиного внеску передано органам Міністерства доходів і зборів.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України,- контролюючі органи, мають право зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до рішенні Європейського Суд з прав людини від 22.01.2009 року якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 19.11.2010 року у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідачем не доведена можливість позивача бути обізнаним про ймовірні порушення у діяльності його контрагента, а тому він не може нести будь-яку відповідальність пов'язану з цим.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 року № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», наказом ДПС України від 15.05.2012 року № 420, яким затверджено Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН та Інструкцію користувача АС «Система співставлення реєстру податкових закладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)» створені такі програмні продукти, а саме: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Мінфіна України від 25.11.2011року № 1492, зареєстрованим Міністерством Юстиції України від 20.12.2011 року за №1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС Податковий блок «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Самостійна зміна відповідачем в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників позивача на підставі актів перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, і така невідповідність має для позивача негативні наслідки а саме: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 755 - IV, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 № 755 - IV встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Інформаційні бази (автоматизовані системи) створені не лише для службового користування, у зв'язку з чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту платника податків порушує його права та інтереси, оскільки за положеннями статті 74 ПК України, ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, оскільки відповідачем на час проведення перевірки не було зроблено належного запиту на адресу позивача з приводу надання первинних документів щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за лютий 2014 року.

Отже, контролюючий орган обґрунтовуючи висновки акту перевірки обставинами викладеними у вищезазначеному акті, не надав можливість надати позивачу первинні документи на підтвердження господарськиї відносин з контрагентами за лютий 2014 року.

Колегія суддів вважає, що контролюючий орган помилково надав перевагу обставинам щодо не встановлення місцезнаходження ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» оскільки, як вбачається з виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.05.2014 р. та на 20.06.2014 р., позивач зареєстрований від 17.06.2013 року за № 1 266 102 0000 043649 за адресою: 83114, Донецька обл., м. Донецьк вул. Щорса, 81-а.

Крім того, колегія суддів критично відноситься до факту належного повідомлення позивача про запит від 02.04.2011 року № 4573/10/05-64-15-01, оскільки кур'єрський лист (повідомлення) був складений 02.03.2014 року, а запит до позивача складений 02.04.2014 року тобто на місяць раніше ніж відповідач склав цей запит.

Оскільки податкові повідомлення-рішення не приймались, та відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд вважає дії податкового органу у вигляді внесення змін до інформаційних баз неправомірними.

Орган ДПС не може самостійно внести зміни до АІС, оскільки, декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит, платник податків має право на те, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам, відображеним в електронній базі податкової звітності.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки внесені коригування до автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів Міністерства доходів і зборів України, створюють для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише вилучивши зазначену інформацію та поновивши дані, самостійно задекларовані платником податків в деклараціях з ПДВ за лютий 2014 р., суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» за лютий 2014 р., що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 805/6799/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 805/6799/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРУПП КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дій щодо корегування даних податкової звітності - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.08.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 21.08.2014 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.А. Василенко