Ухвала суду № 40199784, 15.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Масендич В.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 року справа №262/3375/14-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Василенко Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Северіна І.Г., довір.від 15.08.2014 року № 10970/03

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2014 року у справі № 262/3375/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2014 року у справі № 262/3375/14-а (суддя Масендич В.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправним розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька № 187327 від 10 грудня 2013 року в частині визначення загального проценту розрахунку пенсії ОСОБА_3 від суми заробітку - 80 відсотків та скасовано в цій частині розпорядження.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити з 01 березня 2013 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням 88% від суми заробітку з якого сплачувалися страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла станом на 03 лютого 2011 року).

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх обставин справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія держаним службовцям призначається в розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Отже перерахунок пенсії позивачу, як державному службовцю, здійснюється на підставі чинної норми.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, яку просив задовольнити. Позивач у судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, на участі у розгляді справи справи не наполягав.

Заслухавши апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком як державний службовець, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Позивач звернулась до Пролетарського районного суду м. Донецька із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

26 вересня 2013 року Пролетарським районним судом м. Донецька було прийнято постанову, якою задоволено позов у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька № 3802 від 22.08.2013 року щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити з 01.03.2013 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_3 з урахуванням виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподаткованого доходу, в тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька залишена без задоволення, постанова Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2013 року - без змін.

28 квітня 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

Листом № 54/В-17-01-03 від 07 травня 2014 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки на дату проведення перерахунку пенсії позивачу діють норми ст. 37 Закону України «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Також зазначають, що відповідно до ст. 37 Закону № 3723 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, (розділ ІІ, пункт 6, підпункт 9) стаття 37 ЗУ «Про державну службу» викладена в редакції, відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Достроково призначена пенсія з урахуванням підпункту «г» частини першої пункту 1 статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», пункту «в» частини другої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» і статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» у період до досягнення пенсійного віку, встановленого частинами першою та другою цієї статті, працюючим пенсіонерам не виплачується.

Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цей Закон набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набрали чинності з 1 січня 2012 року.

Таким чином, у вищезазначеній редакції Закон застосовується до пенсій, які призначаються з 01.10.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2011 року на час виходу ОСОБА_3 на пенсію, її стаж на державній службі складав 18 років 09 місяців 00 днів, тобто пенсія їй повинна була призначатися в розмірі 88% від суми її заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що передбачалося ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).

Тобто, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що при зверненні пенсіонера до Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії, у зв'язку із змінами ст. 37 Закону України «Про державну службу» дії Управління є правомірними, оскільки відповідають діючому на момент звернення законодавства.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст. 2, 9, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2014 року у справі № 262/3375/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2014 року у справі № 262/3375/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 15.08.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 20.08.2014 року.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.А. Василенко