Постанова № 40198744, 20.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2014 р. Справа№ 911/1934/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

прокурора відділу прокуратури Київської області Біньковської А.В., посв. від 15.10.2012 №009568,

представника позивача Дацько Я.О., дов. від 31.12.2013,

представників відповідача Харсун О.С. - директор,

Вітошко В.А.,дов. від 20.06.2014 №5,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014

(дата підписання - 11.07.2014)

у справі №911/1934/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К"

про відшкодування збитків в сумі 657292,00 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2014 позов Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К" (далі - відповідач) про відшкодування збитків в сумі 657292,00 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача 657292,00 грн збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води з підземних джерел, які розташовані в Рокитнянському районі Київської області на розподільчий рахунок №33114331700529 ГУ ДКУ у Київській області з кодом 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 13145,84 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що прокуратурою не доведено об'єм використання води відповідачем, факт забруднення навколишнього природного середовища (далі - НПС) та заподіяння збитків державі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.08.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.08.2014) позивачу та прокурору - 06.08.2014, відповідачу - 07.08.2014, долучені до матеріалів справи.

20.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано:

позивачем - відзив на апеляційну скаргу;

відповідачем - клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо визначення об'єму використаної води у період з 08.08.2011 по 08.08.2013; клопотання про долучення до матеріалів справи акта службової перевірки від 07.08.2014.

У судовому засіданні 20.08.2014 представник відповідача підтримав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та доводи апеляційної скарги, просив задовольнити клопотання та скаргу, рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача та не погодились з доводами апеляційної скарги, просили залишити клопотання та скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та ознайомившись з підставами позову, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи, з огляду на те, що довідка відповідача від 08.08.2013 б/н про кількість використаної води у період з 08.08.2011 по 08.08.2013 є належним доказом. Крім того, матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва №200150865 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ТОВ "АМО-К" здійснює такі види економічної діяльності, які підпадають під дію спеціального режиму оподаткування: "Вирощування зернових та технічних культур", "Овочівництво", "Декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників", "Розведення свиней", "Надання послуг у рослинництві", "Облаштування ландшафту".

Наказом від 25.07.2013 №318 Державної екологічної інспекції в Київській області старших державних інспекторів зобов'язано у період з 29.07.2013 по 16.08.2013 провести планову перевірку, зокрема, ТОВ "АМО-К" щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства. На проведення планової перевірки інспекторам було видано направлення №002167. Про проведення перевірки ТОВ "АМО-К" було повідомлено листом №4008/07-13.

За результатами проведення планової перевірки 08.08.2013 було складено акт №000738/538 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Згідно акта №000738/538 ТОВ "АМО-К" без дозволу на спеціальне водокористування на 2013 рік здійснює водокористування з двох артезіанських свердловин (з актів Управління ветеринарної медицини в Рокитнянському районі Головного управління ветеринарної медицини в Київській області вбачається, що забір води відповідачем здійснювався для напування тварин в племінній фермі).

Крім того, під час проведення перевірки інспекторами виявлено стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин та ліміти на утворення, розміщення відходів на 2013 рік. Договорів на передачу відходів немає.

Інспекторами також зафіксовано, що облік забору та використання води товариством не здійснюється, звіти про водокористування за встановленою формою не подаються, документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку не надані.

Акт підписано інспекторами, що проводили перевірку, директор ТОВ "АМО-К" від підпису акта відмовився.

08.08.2013 відповідачем було видано довідку б/н для пред'явлення до Державної екологічної інспекції в Київській області, в якій зазначено, що за період з 08.08.2011 по 08.08.2013 ТОВ "АМО-К" використано 14600 м.куб. підземних вод (з застереженням, що дані є теоретичними, бо лічильник на воду не встановлено). Довідка підписана директором товариства, підпис якого скріплено печаткою.

16.08.2013 Державною екологічною інспекцією в Київській області складено припис, відповідно до якого ТОВ "АМО-К" зобов'язано оформити правоустановчі документи на земельну ділянку, отримати дозволи на спеціальне водокористування, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та на ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік. Припис отримано відповідачем 23.08.2013.

В результаті виявлення порушення вимог водного законодавства державним інспектором з ОНПС Київської області складено протокол від 08.08.2013 №000934 про адміністративне правопорушення, на підставі якого Державною екологічною інспекцією в Київській області прийнято постанову від 09.08.2013 №001490 про накладення на посадову особу ТОВ "АМО-К" адміністративного стягнення в сумі 136,00 грн за самовільне водокористування, а саме користування підземними водами без дозволу на спеціальне водокористування. Штраф сплачено відповідачем 29.08.2013.

10.10.2013 та 22.04.2014 Державною екологічною інспекцією в Київській області проведено позапланові перевірки ТОВ "АМО-К", за наслідками яких складено акти перевірок, з яких вбачається, що відповідач не виконує вимоги та приписи інспекції, здійснює водокористування та викид забруднюючих речовин, розміщує відходи без отримання спеціальних дозволів, за що був повторно притягнутий до адміністративної відповідальності та сплатив штраф.

25.09.2013 позивач листом №164 направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в сумі 657292,00 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного користування водами із підземних джерел, до якої додав розрахунок розміру збитків за законодавчо встановленою формулою.

Запропоновано відповідачу відшкодувати шкоду на вказану суму добровільно, що відповідачем здійснено не було, в результаті чого прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду першої інстанції про стягнення з відповідача 657292,00 грн збитків за самовільне користування підземними джерелами.

До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої самовільним користуванням водами із підземних джерел, здійснений на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства природи України від 20.07.2009 №389 (далі - Методика №389).

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) та визначає єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами); застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства (п.п.1.2-1.4 Методики №389).

Так, п.9.1 Методики №389 визначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою "З сам = 100 х W х Тар" (23), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м. куб.; Тар - розмір, грн/100 м. куб., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м. куб., аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п.9.2 Методики №389).

Таким чином, кінцевий розрахунок становить: 14600 м. куб води (дані згідно довідки відповідача від 08.08.2013) * 0,4502 (ставка збору за спеціальне використання підземних вод для Рокитнянського району 45,02 грн/100 м. куб.) * 100 = 657292,00 грн.

Відповідно до ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод, здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства, виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (ст.46 Водного кодексу України).

Згідно ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України (ст.30 Водного кодексу України).

Стаття 49 Водного кодексу України передбачає надання дозволу на здійснення спеціального водокористування та не містить переліку суб'єктів, які звільнені від отримання дозволу, на підставі якого здійснюється спеціальне водокористування.

Отже, обов'язок отримання дозволу на здійснення спеціального водокористування законодавцем покладено на відповідача, а необхідність отримання дозволу зумовлене використання ним водних об'єктів загальнодержавного значення.

Статтею 110 Водного кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до ст.111 Водного кодексу України та ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про ОНПС, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Таким чином, діюче законодавство чітко визначає необхідність відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства та не звільняє жоден суб'єкт господарювання від такого обов'язку.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, тобто, наявність протиправної поведінки (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Слід звернути увагу, що вирішуючи спір про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд виходить з презумпції вини правопорушника. Позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні збитків, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні збитків і він вжив усіх заходів для отримання спеціального дозволу на водокористування. Отже, доводи апеляційної скарги в частині тверджень відповідача про недоведеність його вини прокурором та позивачем колегією суддів не приймаються до уваги.

Наявність складу правопорушення підтверджується актом перевірки від 08.08.2013 №000738/538.

Акт перевірки від 08.08.2013 №000738/538, складений Державною екологічною інспекцією у Київській області відповідно до повноважень останньої, передбачених Положенням про Державну екологічну інспекцію у Київській області, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136, є належним і допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України, а тому суд не приймає твердження відповідача про недоведеність його вини.

Розрахунок збитків, завданих державі, було здійснено відповідно до Методики №389, тому суд вважає доводи прокурора обґрунтованими, документально доведеними та погоджується з тим, що сума збитків завданих державі внаслідок порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства становить 657292,00 грн, яка підлягає стягненню.

Доказів оскарження до адміністративного суду акта від 08.08.2013 №000738/538 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами відповідачем не надано.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виконав вимоги припису від 16.08.2013 Державної екологічної інспекції в Київській області стосовно оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку, отримання дозволу на спеціальне водокористування, на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримання дозволу на ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік.

Обставини, на які посилається прокурор як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про звільнення його від обов'язку отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на Кодекс України про надра є недоречним, оскільки вказаний Кодекс не застосовується до даних правовідносин з огляду на те, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (ст.2 Кодексу України про надра).

Спірні правовідносини регулюються Водним кодексом України, який встановлює особливі правила користування водними ресурсами, раціональне їх використання та екологічно спрямованого захисту. Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання (вступна частина Водного кодексу України).

Надані відповідачем акт опломбування артезіанської свердловини ТОВ "АМО-К" від 01.02.2011, згідно якої відповідач використовує одну свердловину, та довідка від 07.04.2014 про споживання 486 м. куб води (замість 14600,00 м.куб.) станом на 08.08.2013 не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки складені в односторонньому порядку та з них не вбачається звільнення відповідача від відповідальності за водокористування без спеціального дозволу. Факт зазначення відповідачем у довідці від 08.08.2013 помилкових даних при проведенні розрахунку об'єму спожитої води для екологічної інспекції матеріалами справи не підтверджується.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО-К" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі №911/1934/14 - без змін.

2. Матеріали справи №911/1934/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.Г. Сітайло

Л.М. Ропій