Рішення № 40198611, 14.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2014 р. Справа № 914/2264/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Міське комунальне підприємство «Золочівтеплоенерго», м. Золочів Львівської області

про: стягнення 1 281 560,43 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 12/388-БО-21 від 03.09.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кошовий О.С.

Представники сторін:

від позивача: Данилевський О.М. (довіреність № 14-89 від 18.04.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 14.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» про стягнення 1 281 560,43 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу № 12/388-БО-21 від 03.09.2012 року.

Ухвалою суду від 27.06.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.08.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу природного газу № 12/388-БО-21 від 03.09.2012 року в частині оплати вартості поставленого природного газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 281 560,43 грн., з яких: 1036052,58 грн. - основний борг, 80905,15 грн. - пеня, 86 559,95 грн. - штраф, 40439,17 грн. - 3 % річних, 37603,58 грн. - інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 06.08.2014 року на адресу суду надійшли заперечення (вх.№34025/14) відповідача по справі, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо стягнення штрафних санкцій або ж зменшити їх розмір, так як відповідно до ст. 233 ГК України при визначенні розміру штрафних санкцій враховується ступінь виконання зобов'язання, а також майновий стан сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Продавець) та Міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго» (Покупець) укладено Договір №12/388-БО-21 купівлі-продажу природного газу (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

На виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня-грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний га на загальну суму 1393052,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012 р. за жовтень 2012 р. на суму 150518,12 грн., від 30.11.2012 р. за листопад 2012 р. на суму 375554,11 грн. та від 31.12.2012 р. за грудень 2012 р. на суму 866980,35 грн.

В якості оплати поставленого природного газу відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 357 000,00 грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо.

Відтак, відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого природного газу повністю не виконав.

Станом на час розгляду спору сума основного боргу відповідача за спожитий в жовтні-грудні 2012 року природний газ складає 1036052,58 грн.

У відповідності до долученого до позовної розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 80905,15 грн. пені, 86 559,95 грн. штрафу, 40439,17 грн. 3 % річних та 37603,58 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

У свою чергу відповідач не провів повної оплати вартості поставленого природного газу на підставі Договору. Станом на момент звернення з позовом до суду сума основного боргу відповідача становить 1036052,58 грн.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1036052,58 грн. основного боргу, 80905,15 грн. пені, 86 559,95 грн. 7 % штрафу, 40439,17 грн. 3 % річних та 37603,58 грн. інфляційних нарахувань.

У своєму запереченні по справі відповідач зазначив, що МКП «Золочівтеплоенерго» не є суб'єктом господарювання, що може самостійно встановити тарифи на свої послуги. Різниця в тарифах на теплову енергію, по яких підприємство надавало теплову енергію у 2009 році - перший квартал 2013 року бюджетним та іншим організаціям та фактичним нарахуванням згідно з затвердженими для бюджетних та інших організацій тарифами, складає за період з 2009 р. по січень 2013 року 4 944 529,00 грн. 80 % споживачів підприємства це бюджетні установи та госпрозрахункові організації. Питання про відшкодування різниці в тарифах для бюджетних організацій на даний час не вирішена. Починаючи з жовтня 2013 року відповідач повністю припинив господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, так як в оренду передано усі котельні, що знаходились на балансі підприємства, для виробництва теплової енергії на альтернативному паливі (дровах). На даний час усі рахунки підприємства заблоковані на виконання наказу Господарського суду Львівської області №5015/601/12 від 27.08.2012 р. Постановою про арешт коштів від 03.01.2013 р. ВП № 35864793. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову щодо стягнення штрафних санкцій або ж зменшити їх розмір.

У відповідності до п. 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи надані відповідачем пояснення, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, на 50 %. Відтак, розмір штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача, становить 43279,98 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 25631,21 грн. слід покласти на відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго» (80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 28; код ЄДРПОУ 20808336) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 1036052,58 грн. основного боргу, 80905,15 грн. пені, 43279,98 грн. штрафу, 40439,17 грн. 3 % річних, 37603,58 грн. інфляційних нарахувань та 25631,21 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.08.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А