УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2014 року Справа № 876/3754/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Запотічного І.І., Савицької Н.В.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.
представника позивача Зеліско Т.М.
представника апелянта Климишина І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Буського районного суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі №440/210/14-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області до відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Буського районного суду від 18.03.2014 року у справі №440/210/14-а за позовом Управління Пенсійного фонду України у Буському районі до відділу ДВС Буського районного управління юстиції про скасування постанови, позов було задоволено, вирішено постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження ВП №41686305, винесену заступником начальника ВДВС Поцілуйко П.В. 25.01.2014 року, на підставі виконавчого листа № 2а-2167/2011 року, виданого 05.08.2013 року Буським районним судом Львівської області - скасувати.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що у спірних відносинах можливе правонаступництво.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив таку відхилити.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив таку задоволити.
Інші особи в судове засідання не явилися, тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд проведено у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та апелянта, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Як правильно встановив суд першої інстанції, постановою Буського районного суду від 13.12.2011 року (справа № 2а-2167/2011 року) задоволено позов ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області про нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Постановлено визнати протиправними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України у Буському районі Львівської області щодо не нарахування і виплати йому підвищення до пенсії за період з 22 січня по 22 липня 2011 року. Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Буському районі нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в порядку встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 січня по 22 липня 2011 року з урахуванням ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 року (справа № 9104/59384/12) постанову Буського районного суду від 13.12.2011 року скасовано, прийнято нову про часткове задоволення позовних вимог. Постановлено зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Буському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.01.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позову відмовлено. Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а скаржник є його сином. 05.08.2013 року Буським районним судом видано виконавчий лист № 2а-2167/2011 року, по вище згаданій справі, стягувачем вказано скаржника. Заступником начальника відділу ВДВС Буського РУЮ 25.01.2014 року винесено постанову про відкриття даного виконавчого провадження.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Задовольняючи позов управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що правовідносини, які є предметом спору, не допускають правонаступництва, оскільки право на отримання підвищення до пенсії нерозривно пов'язане з особою та не входить до складу спадщини.
Необхідно зазначити те, що відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таку ж позицію займає і Вищий адміністративний суд в ухвалі від 20.02.2014 року у справі №К/800/2951/13.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки було оскаржене до суду апеляційної інстанції.
Львівським апеляційним адміністративним судом лише 12.06.2013 року постанову суду першої інстанції було скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позовних вимог.
Зазначена вище постанова набрала законної сили, але необхідно зазначити, що позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що передує даті набрання постановою законної сили.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В світлі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Згідно із ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Буського районного суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі №440/210/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Запотічний І.І.
Савицька Н.В.
Повний текст ухвали виготовлено 15.08.2014 року.
Судове рішення № 40197546, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/210/14-а 2-а/440/39/2014. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: