Постанова № 40195536, 07.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2648/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н.А.,

представника позивача - Марченко М.І.,

представника відповідача - Сухомлін Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Фарма" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2014 року позивач Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Л-Фарма" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування наказів від 08 січня 2014 року № 1 "Про організацію та проведення перевірки" та від 09 січня 2013 року № 3 "Про організацію та проведення перевірки".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржувані накази видано безпідставно, оскільки жодним законом України не передбачено порядку призначення слідчим перевірок, а у постанові слідчого відповідач не тільки не визначений як особа, якій доручено проведення перевірки, а і взагалі не визначено реальної особи для проведення перевірки, також в постанові слідчого зазначена незаконна вимога до контролюючого органу про перевірку достовірності ведення бухгалтерського та податкового обліку позивача. Позивач зауважує, що оскаржувані накази видано за межами повноважень, оскільки відповідач не уповноважений законом на прийняття рішення про проведення позапланової перевірки без законної постанови слідчого, а також у зв'язку з тим, що відповідач не є регіональним органом і не уповноважений законом на самостійне ініціативне прийняття рішення про проведення позапланової перевірки без уповноваження на це законною постановою слідчого. Позивач також вважає оскаржувані накази необґрунтованими, тобто такими, що винесені без урахування вищевказаних обставин, що мали значення для прийняття рішення про проведення позапланової перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях відповідач посилався на правомірність проведеної перевірки та наказу, на підставі якого було її призначено, оскільки постанова слідчого про призначення перевірки є достатньою підставою для проведення перевірки податковим органом. Також, зауважив, що платник податкоів, який вважає неправомірним підстави призначення контролюючим органом перевірки щодо нього має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки. В даному випадку контролюючим органом фактично реалізовано його компетенцію на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому накази про призначення перевірки вичерпали свою правову дію та не є такими, що порушують права позивача. Таким чином, відповідач діяв в межах, у спосіб та на підставі діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю "Л-Фарма" (ідентифікаційний код 24824036, вул. Фабрична, 1/130, м. Лубни, Полтавська область, 37500) зареєстроване як юридична особа 04 квітня 1997 року та перебуває на обліку в Лубенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (стаття 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно з частини 3 статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

При цьому відповідно до частини 7 статті 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 40 КПК України Слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (частина 5 статті 40 КПК України).

Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Частиною 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ встановлено, що останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

До того ж, положеннями пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

З викладеного можна зробити висновок, що постанови слідчого стосовно проведення перевірки суб'єкта господарювання, винесені відповідно до вимог КПК України, є обов'язковими до виконання органами ДПС України, та є підставою для призначення документальної позапланової перевірки такого підприємства.

23 грудня 2013 року на адресу Лубенської ОДПІ надійшов лист Головного управління Міндоходів у Полтавській області про направлення для виконання постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Служби безпеки України Д. Л. Ладонька від 06 грудня 2013 року щодо призначення документальної позапланової перевірки ГТОВ "Л-Фарма", отриману листом Міністерства доходів і зборів України від 19 грудня 2013 року № 27679/7/99-99-22-04-03-17 /а. с. 34-35/.

За таких обставин, посилання позивача на відсутність повноважень у податкових органів щодо виконання постанов слідчих органів, винесених в порядку Кримінально-процесуального законодавства є необґрунтованим.

До того ж, суд зауважує, що доказів оскарження у встановленому законом порядку постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Служби безпеки України Д. Л. Ладонька від 06 грудня 2013 року щодо призначення документальної позапланової перевірки ГТОВ "Л-Фарма" сторонами до суду не надано.

Так, за приписами статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 78 вказаного кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Служби безпеки України Ладонька Д. Л. від 06 грудня 2013 року про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ГТОВ "Л-Фарма" та на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято рішення, оформлене наказом від 08 січня 2014 року № 1 "Про організацію та проведення перевірки", яким вирішено провести з 08 січня 2014 року документальну позапланову виїзну перевірку ГТОВ "Л-Фарма" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року тривалістю 5 робочих днів /а. с. 32/.

09 січня 2014 року відповідачем прийнято рішення, оформлене наказом № 3 "Про організацію проведення перевірки" від 09 січня 2013 року /а. с. 33/, яким додатково залучено для участі у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ГТОВ "Л-Фарма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року на 3 робочих дні з 10 січня 2014 року головного державного інспектора відділу оперативно-аналітичного, кінологічного забезпечення та боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї Управління з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів Мороза О. С.

Відповідно до пояснень представника відповідача, наданих під час судового розгляду справи, ним при написанні дати, а саме року прийняття наказу № 3 "Про організацію проведення перевірки" від 09 січня 2014 року було допущено описку: замість "2014 рік" зазначено "2013 рік". При цьому згідно відомостей Журналу реєстрації наказів з основної діяльності Лубенської ОДПІ 2014 року (копія витягу з якого залучено до матеріалів справи) зазначений наказ зареєстрований в 2014 році.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 N 948, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу ДПС відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Судом встановлено, що оскаржувані накази на проведення перевірки містять посилання на вище зазначену постанову слідчого та містять інші необхідні реквізити. Будь-яких зауважень стосовно правильності оформлення наказів позивачем не було надано.

Лубенською ОДПІ були видані відповідні направлення на перевірку від 08 січня 2014 року № 1, 2, 3, 4 від 09 січня 2014 року № 7 /а. с. 27-31/.

Спірні накази зареєстровані в Журналі реєстрації наказів з основної діяльності Лубенської ОДПІ 2014 року, а направлення на перевірку - в Журналі обліку видачі направлень на перевірку посадовим особам Лубенської ОДПІ за 2014 рік /а. с. 88-90/.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Направлення на перевірку та копії наказів отримані під підпис головних бухгалтером ГТОВ "Л-Фарма" Матвєєвим І. Л. /а. с. 27-33/, за таких обставин у податкового органу виникло право на проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Згідно пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Сторонами не заперечується той факт, що відповідачем при проведенні позапланової виїзної перевірки позивача пред'являлись документи, визначені вищенаведеною нормою.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (частина 2 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Тобто, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки правових порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.

Перевірка господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Фарма" була здійснена службовими особами Лубенською ОДПІ згідно з направленнями на перевірку від 08 січня 2014 року № 1, 2, 3, 4 від 09 січня 2014 року № 7. Позивач не заперечив допуск службових осіб контролюючого органу до перевірки.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 17 лютого 2014 року № 248/22-24824036 /а. с. 42-87/ "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГТОВ "Л-Фарма" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року".

Отже, позивач не скористався правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у зв'язку з порушеним, на думку позивача, порядком та підставою призначення податкової перевірки податковим органом.

Тому, Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області фактично реалізовано компетенцію на проведення перевірки позивача та оформлення результатів такої перевірки, в даному випадку актом перевірки, отже оскаржувані накази від 08 січня 2014 року № 1 "Про організацію та проведення перевірки" та від 09 січня 2013 року № 3 "Про організацію та проведення перевірки" вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Крім того, варто зазначити, що судове рішення має бути спрямованим на реальний захист прав та законних інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. У даному випадку, скасування наказів щодо проведення перевірки жодним чином не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після фактичного проведення перевірки, лише її наслідки порушують права такого платника.

З викладеного вбачається, що доводи позивача щодо протиправності наказів Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08 січня 2014 року № 1 "Про організацію та проведення перевірки" та від 09 січня 2013 року № 3 "Про організацію та проведення перевірки" не знайшли своє підтвердження доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Лубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області норм чинного законодавства та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області приймаючи оскаржувані накази діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, тому вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Фарма" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування наказів, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький