Ухвала суду № 40195408, 19.08.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/4422/12 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/1312/14 Категорія: 81 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Русинчука М.М., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Панчошник Юлії Мар'янівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Панчошник Юлії Мар'янівни на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року в задоволенні подання державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Панчошник Ю.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Панчошник Ю.М., покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення подання.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції знаходиться судовий наказ, виданий Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДКП "Луцьктепло" заборгованості за комунальні послуги в розмірі 9734,91 грн.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

У відповідності до п.2 даної статті суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно до п. 18 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, доведення якого є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України суду першої інстанції не надано Державним виконавцем лише констатовано факт наявності у неї заборгованості за комунальні послуги в сумі 9734,91 грн. Крім того, державним виконавцем не надано доказів того, що ним вчинені всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на погашення боргу.

Отже, суд першої інстанції, давши вірну оцінку обставинам справи, прийшов до правильного висновку про відмову у тимчасовому обмеженні у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Доводи апелянта про те, що судом не витребувані матеріали виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому державний виконавець, звертаючись до суду з даним поданням, повинен був подати докази на доведення тих обставин, на які він посилався в поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - ОСОБА_2 за межі України, а також доцільності та ефективності встановлення щодо боржника обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Панчошник Юлії Мар'янівни відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді