Ухвала суду № 40195357, 28.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3418/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Хрімлі О.Г., Чаку Є.В., адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9005916560 від 12.02.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.7), у Позивача за 2013 рік утворився борг із земельного податку у сумі 157811,81 грн., у тому числі 13150,99 грн. - за січень, 13150,99 грн. - за грудень, 13150,99 грн. - за березень, 13150,99 грн. - за квітень, 13150,99 грн. - за травень, 13150,99 грн. - за червень, 13150,99 грн. - за липень, 13150,99 грн. - за серпень, 13150,99 грн. - за вересень, 13150,99 грн. - за жовтень, 13150,99 грн. - за листопад, 13150,92 грн. - за грудень.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

А згідно з п.287.3 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Проте, пунктом 3 резолютивної частини Ухвали Господарського суду м.Києва про порушення провадження у справі про банкрутство від 11 червня 2013 року у справі №910/9741/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Залар» про визнання Позивача банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача з 11 червня 2013 року.

Відповідно до частини першої ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII (далі - Закон №2343-XII), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до п. 1.3 частини першої ст.1 Податкового Кодексу України, він не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

На підставі вищевикладеного, та тим, що Позивачем оплату земельного податку за травень 2013 року мало бути сплачено до 30 червня 2013 року, тобто, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу зі сплати земельного податку з Позивача за січень-квітень 2013 року, а також стягнення пені за несплату відповідних сум за цей період задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Хрімлі О.Г.

Чаку Є.В.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Хрімлі О.Г.

Чаку Є.В.