Ухвала суду № 40195181, 25.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25.07.14

№910/15088/14.

Суддя Митрохіна А.В., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роолта"

про стягнення 39 402,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство теплових мереж "Бориспільтепломережа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роолта" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 39 402,91 грн.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №01-08/519 від 17.07.2014 (вх. №15088/14 від 22.07.2014) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірах.

Нормами п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

За приписами п.п. 2.20.,2.21. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п’ятою статті 1222, частиною п’ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв’язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору (п. 2.22. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року).

Згідно із повідомленням ГУ ДКСУ у м. Києві №06-08/827-1049 від 30.01.2012 судовий збір за позовами, які подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується за наступними реквізитами:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Код отримувача

(код за ЄДРПОУ)

37993783

Банк одержувача

ГУ ДКСУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО)

820019

Рахунок отримувача

31215206783001

Символ звітності банку

206

Код класифікації доходів бюджету

(код платежу)

22030001

Призначення платежу

Судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва, код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа).

До відома: відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 1 статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2014 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1218 гривень.

Натомість, як вбачається із платіжного доручення №672 від 16.07.2014 судовий збір помилково сплачений позивачем до ГУ ДКСУ в Київській області, код банку - 821018. За таких обставин, суд дійшов висновку, про недотримання позивачем відповідних вимог законодавства, щодо порядку сплати судового збору.

Крім того, пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 №01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" передбачено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 (надалі - Інструкція), визначено поняття платіжного доручення та встановлено, що це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Згідно додатку 2 та 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Однак, в поданому заявником платіжному дорученні №672 від 16.07.2014 відсутні відбиток печатки платника та підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які уповноважені розпоряджатися рахунком, як того вимагають положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого господарського суду України від 14.03.2012 у справі №5010/2296/2011-12/51-3/118.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, керуючись п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя А.В.Митрохіна