Рішення № 40195066, 19.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.14р. Справа № 904/4337/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення шкоди завданої несхоронністю вантажу в розмірі 5 798 грн. 99 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Добровольський А.Т., дов №434-4016 від 11.10.2011 року;

від відповідача: Шляєв І.В. дов. №84 від 01.01.2014 року;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Відповідач) про стягнення шкоди завданої несхоронністю вантажу в розмірі 5 798 грн. 99 коп.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вказує на те, що нестача вантажу сталася внаслідок його недовантаження вантажовідправником, просить суд в задоволенні позову відмовити. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за втрату вантажу до суду не надав.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2013 року за залізничною накладною №46710240 (а.с.8) на адресу ПАТ "Нікопольського заводу феросплавів" у вагоні №53589073 надійшов вантаж горішок коксовий, завантажений вище рівня бортів з шапкою 150 мм; підсипка на підлогу вагону сухого горішку коксового 5% вологості; волога 16,1%.

16.12.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №53589073, був складений комерційний акт АА №009075/160 (а.с. 7), в якому зазначено, що вказаний комерційний акт складений на підставі акту загальної форми станції Запоріжжя-Ліве №8531 від 15.12.2013 року, про виявлення заглиблення у вагоні №53589073 та встановлено недостачу у розмірі 5600 кг.

При складанні комерційного акту АА №009075/160 виявлено наступне: при комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 14/08-13р. виявлено менше проти документа на 5600 кг горішку коксового. По документу горішок коксовий навантажений вище рівня бортів, шапка 150 мм, волога 16,1%, вантаж маркований двома повздовжними смугами. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №8531 станції Запоріжжя-Ліве, шапкою, вище бортів 10 см, вантаж маркований двома повздовжними смугами, що тотожно документу. Крім наявного поглиблення з одного боку вагону над 1-м люком, довжиною 150 см, шириною 120 см, глибиною 20 см. Двері та люка були зачинені, слідів течі вантажу не було. В дане поглиблення недостатній вантаж вміститись не міг. З моменту прибуття до комісійного зважування вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, повідомлені ЛВ на станції Цветков, ВОХР Чалий. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання проводили прийомоздавальник Мацан, представник вантажоодержувача Осипова, ЛВ Штопенко, заст. ДС Гулега.

З урахуванням вказаного вище Позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану нестачею вантажу в розмірі 5 798 грн. 99 коп.

Відповідно до розрахунку, наданого Позивачем до позовної заяви, вказана заборгованість складається з наступного:

- за комерційним актом АА №009075/160 від 16.12.2013 року:

залізнична накладна №46710240, вагон №53589073

відповідальна нестача 3,661 тон, з урахуванням 2% норми природної втрати

вартість 1 тони продукції 1 319,99 грн.

сума нестачі вантажу 3,661 тон х 1 319,99 грн. = 5 798,99 грн.

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідач прийняв спірні вагони без будь-яких зауважень відносно повноти їх завантаження, наявності течі і технічного стану вагонів, тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірних вагонів такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагони були завантажені до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.

Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Отже, суд приходить до висновку, що вина Відповідача є доведеною, а позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача шкоди, завданої нестачею вантажу в розмірі 5 798,99 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позовних вимог покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) 5 798 грн. 99 коп. - шкоди, завданої недостачею вантажу, 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано 19.08.2014р