Рішення № 40195031, 08.08.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16519/14-ц

Провадження №2/761/5145/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

08 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Булах Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Київської міської ради до Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Київської міської ради (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_1) про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Прокуратурою Шевченківського району м. Києва розглянуто заяву директора КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» щодо незаконності вибуття з комунальної власності житлових приміщень по АДРЕСА_1. Встановлено, що вказаний будинок переданий територіальною громадою м. Києва на підставі рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.01 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» територіальній громаді Шевченківського району м. Києва і прийнятий до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва на підставі рішення №40 від 18.06.02 Шевченківської районної в м. Києві ради на ІІ сесії ХХІV скликання. В подальшому, рішенням Київської міської ради №7/4819 від 09.09.10 «Про питання організації управління районами у м. Києві» з 09.09.10 припинено шляхом ліквідації Шевченківську районну в м. Києві раду, зобов'язано ВО КМР протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд КМР пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади м. Києва нерухомого та рухомого майна. Згідно рішення КМР від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва», майно, яке перебувало у комунальній власності в тому числі територіальної громади Шевченківського району м. Києва, передано до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Житловий будинок по АДРЕСА_1 включений до Додатку 10 вказаного рішення за порядковим номером 1088, отже належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Разом з цим, встановлено, що АДРЕСА_1 на підставі рішення реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві від 04.03.2014 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.03.14 Реєстраційною службою ГУ юстиції в м. Києві. Позивач вважає дане свідоцтво незаконним, оскільки відчуження квартир, які перебувають у комунальній власності, відбувається в порядку та на умовах, визначених ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та ЖК України, шляхом приватизації. Разом з тим, за інформацією відділу приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства ШРДА, квартира АДРЕСА_1 станом на 20.03.2014 року значиться неприватизованою. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, відповідно до якого просить:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві від 04.03.2014 року за №11388832 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1;

- визнати незаконним та скасувати видане Реєстраційною службою ГУЮ у м. Києві Свідоцтво №18587341 від 04.03.2014 року про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м.;

- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м.;

- визнати право власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради на квартиру АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м.

В судовому засіданні прокурор Воробйов В.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Представник Київської міської ради Коновальчук Я.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки в суд не повідомили. Заяв та клопотань від нихо на адресу суду не надходило.

Суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, отримавши на це згоду позивача.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника Київської міської ради, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіряючи обставини у справі судом встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.01 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», будинок АДРЕСА_1 переданий територіальною громадою м. Києва територіальній громаді Шевченківського району м. Києва на підставі рішення №40 від 18.06.02 Шевченківської районної в м. Києві ради на ІІ сесії ХХІV скликання.

Рішенням Київської міської ради №7/4819 від 09.09.10 «Про питання організації управління районами у м. Києві» з 09.09.10 припинено шляхом ліквідації Шевченківську районну в м. Києві раду, зобов'язано ВО КМР протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням подати на розгляд КМР пропозиції щодо прийняття у власність територіальної громади м. Києва нерухомого та рухомого майна.

Згідно рішення КМР від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва», майно, яке перебувало у комунальній власності в тому числі територіальної громади Шевченківського району м. Києва, передано до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Житловий будинок по АДРЕСА_1 включений до Додатку 10 вказаного рішення за порядковим номером 1088, отже належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Квартира АДРЕСА_1 на підставі рішення реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві від 04.03.2014 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.03.14 Реєстраційною службою ГУ юстиції в м. Києві. За інформацією відділу приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства ШРДА, квартира АДРЕСА_1 станом на 20.03.2014 року значиться неприватизованою.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи спірного об'єкту нерухомості, правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 до початку реконструкції є біржовий контракт з реєстраційним номером Т-294/05 від 18.01.2005.

Разом з тим, вказаний контракт є неукладеним та таким, що не тягне за собою виникнення відповідних прав і обов'язків у сторін, оскільки зареєстрований на Київській універсальній біржі за №Т-294/05 у порушення вимог закону, оскільки нотаріально не посвідчувався, крім того, не проведено його державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відтак, договори купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстровані на товарній біржі, згідно з вимогами статей 210 та 657 ЦК України підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та є вчиненими з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Таким чином, видача свідоцтва від 04.03.14 про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,9 кв.м. була здійснена за відсутності документів, що підтверджують виникнення права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування Свідоцтва № 18587341 від 04.03.2014 року про право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,9 кв.м. та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 04.03.2014 року за № 11388832 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 незаконно заволодів комунальним майном, територіальна громада позбавлена можливості фактично володіти та розпоряджатися спірною квартирою, вказана квартира підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

З приводу позовних вимог про визнання право власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м., які не підлягають задоволенню, слід зазначити.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Зі змісту статті убачається, що позов може бути пред'явлений у випадку, коли захищається існуюче право власності, набуте на законних підставах.

Разом з тим, враховуючи те, що позовні вимоги в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради квартири АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м., задоволені, право власності повертається територіальній громаді м. Києва. Отже, за територіальною громадою м. Києва це право поновлено. А тому, підстав для задоволення позовних вимог про визнання за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради права власності на квартиру АДРЕСА_1, загально площею 45,9 кв.м. суд не вбачає.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223-233 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах Київської міської ради - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві Свідоцтво № 18587341 від 04.03.2014 року про право власності ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,9 кв.м.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,9 кв.м., житловою 30,6 кв.м.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 04.03.2014 року за № 11388832 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 439 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 439 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.І. Саадулаєв