Ухвала суду № 40194118, 15.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/767/14

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за віком на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Приморському районі м. Одеси звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю (далі ТДВ) "Чорноморгідробуд" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 40 673, 51 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня по грудень 2013 року, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у зазначеному розмірі, яка має бути стягнута в судовому порядку.

Відповідачем позовні вимоги визнано частково, вказуючи, що позивач необґрунтовано вимагає стягнення заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій за період з липня по вересень 2013 року за Списком №2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 5 672, 93 грн. В частині стягнення за Списком №1, відповідач проти задоволення адміністративного позову не заперечував.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТДВ "Чорноморгідробуд" заборгованість перед УПФ України в Приморському районі м. Одеси в сумі 40 673, 51 грн. на покриття витрат та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2.

В апеляційній скарзі ТДВ "Чорноморгідробуд" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТДВ "Чорноморгідробуд", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, доведена позивачем належним чином, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі ТДВ "Чорноморгідробуд" вказується, що пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначались на умовах, передбачених п."а" ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і, тому, апелянт не повинен відшкодовувати витрати на виплату цих пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п.п.1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз.4 п.1 ст. 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених п.п.1, 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б" ? "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 3 п.1 ст. 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до абз.4 пп.1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п.п."а" - "з" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року (у справі за позовом УПФ України у м. Білій Церкві Київської області до ВАТ "Росава" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій) і, згідно з ч.1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковою для інших судів.

Таким чином, довід апелянта про те, що пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначались на умовах, передбачених п."а" ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і, тому, підприємство не повинно відшкодовувати витрати на виплату цих пенсій є помилковими.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: