Постанова № 40193371, 15.04.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25739/13-а

Н.п. 2-а/522/27/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Бондаря В.Я.

при секретарі: Іщик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Одеського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльності службових осіб, стягнення суми підйомної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся з адміністративним позовом Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини А 2238 Міністерства оборони України, у якому просив визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 щодо невидачі ОСОБА_1 підйомної допомоги при службових переміщеннях на загальну суму 2 898, 00 гривень та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з підйомної допомоги на загальну суму 2 898, 00 гривень. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до наказу командира військової частини А1368 від 05.08.2013 року №121 лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду помічника начальнику штабу військової частини А1368. Вищезазначеним наказом його також включено до списків особового складу даної військової частини та призначено виплату премії 90% та надбавку за виконання особливо важливих завдань 50%, передбачені наказом МОУ від 11.06.08 № 260, 100% додаткової грошової винагороди у відповідності до наказу МОУ № 595 від 15.11.10 «Про Затвердження Інструкції про розміри і порядку виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди».

У зв'язку з призначенням на військову посаду, ОСОБА_1 має право на одержання підйомної допомоги. Згідно розрахункової відомості на виплату військовослужбовцям підйомної допомоги та добових за час перебування у дорозі за серпень 2013 року № 215, сума належна ОСОБА_1 до виплати підйомної допомоги становить 2 898, 00 грн. Військова частина А2238 повинна була здійснити розрахунок ОСОБА_1 при його переводі, але всупереч вимогам вищенаведеного законодавства підйомна допомога при службовому призначені ОСОБА_1 командуванням частини не виплачена по теперішній час. Таким чином, відповідач допустив порушення діючого законодавства, чим обмежив законне право ОСОБА_1 на своєчасне та повне одержання підйомної допомоги при службовому призначені, що потребує її захисту в судовому порядку.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2238 відповідно до наказу командиру військової частини та був зарахований до списків особового складу частини.

Відповідно до вимог ст.121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина в суді. Ці повноваження прокурора закріплені також статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України та статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів громадянина в суді є неспроможність останнього через фізичний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені права або реалізувати процесуальні повноваження.

Підставою для звернення послугувало те, що ОСОБА_1 23.09.2013р. звернувся до прокурора з письмовою заявою про надання правової допомоги, у зв'язку з порушенням відповідачем соціального права на одержання грошової допомоги у встановленому законодавством розмірі, та знаходженням ОСОБА_1 у скрутному матеріальному становищі, через яке він не спроможний самостійно звернутися до суду із захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій.

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.

Військова частина А2238 є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7ч.1 ст.3 КАС України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу здійснення соціальних виплат.

Відповідно до ч. 3 ст.17 Конституції України, ст.16 закону України «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний захист громадян України. які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, відповідно до вимог ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Наказом № 121 командира військової частини А1368 від 05.08.2013 року лейтенант ОСОБА_1, який призначений Міністром оборони України від 29.06.2013 року № 211 на посаду помічника начальника штабу військової частини А1368, прийнятий до виконання службових обов'язків.

Відповідно до п. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії розрахункової відомості № 215 на виплату військовослужбовцям підйомної допомоги та добових за час перебування в дорозі за серпень 2013 року військової частини А2238, ОСОБА_1 нарахована підйомна допомога у розмірі 2 898, 00 гривень.

Відтак, ОСОБА_1 повинен був бути розрахований командуванням в/ч А 2238 в день зарахування до списків військової частини. Проте, підйомна допомога при службовому призначені ОСОБА_1 до в/ч А 1368, командуванням частини А 2238 не виплачена по теперішній час.

Згідно листа ТВО командира військової частини А2238 від 13.09.2013р. станом на 01.09.2013 року наявна заборгованість з виплат військовослужбовцям, в тому числі і підйомної допомоги. Таким чином відповідач по суті визнає право ОСОБА_1 на отримання зазначеної грошової допомоги, однак посилається на недостатнє фінансування частини.

Як встановлено Європейським судом з прав людини у рішенні по справі від 08 листопада 2005 року № 63134/00 «Кечко проти України», органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Оцінюючи дії (бездіяльність) відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та приходить до висновку про його протиправність виходячи з наступного:

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Встановивши під час з`ясування обставин справи невідповідність оскаржуваних дій законові, суд на підставі положень ч. 2, 3 ст. 162 КАС України ухвалює постанову про визнання таких дій протиправними та яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, окрім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу

Частиною 2 ст. 71 КАС України в справах про протиправність дій або бездіяльної суб'єктів владних повноважень обов'язок доведення правомірності таких дій або бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно позову.

Оскільки наявність та розмір вказаної заборгованості з виплати підйомної допомоги в/ч А2238 перед ОСОБА_1 відповідачем не заперечується, суд вважає що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 87 КАС України, стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь держави за немайнові вимоги у розмірі 73 грн. 08 коп. та за майнові вимоги - 182, 70 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А2238 про визнання протиправною бездіяльності службових осіб, стягнення суми підйомної допомоги - задовольнити.

Визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 щодо невидачі громадянину ОСОБА_1 підйомної допомоги при службових переміщеннях на загальну суму 2 898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн.. 00 коп.

Стягнути з суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 (код 22993734) на користь громадянина ОСОБА_1 (ІНП НОМЕР_1) підйомну допомогу при службових переміщеннях на загальну суму 2 898 (дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн.. 00 коп.

Стягнути з суб'єкта владних повноважень - військової частини А 2238 (код 22993734) в дохід держави судовий збір за немайнові вимоги у розмірі у розмірі 73 грн. 08 коп. та за майнові вимоги - 182, 70 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10-ти днів з дня її оголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя