Ухвала суду № 40192719, 14.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18313/13-а (В 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Хрімлі О.Г., Літвіна Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна» (попередня назва "Полігрейн Агро") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000322203 від 11.11.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полігрейн Агро» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000322203, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 87 437 грн. (декларація за серпень 2012 р.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0000322203 від 11 листопада 2013 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322203 від 11 листопада 2013 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом І інстанції норм матеріального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до Акта № 882/5-22-03-37641298 від 28.10.2013 р., на підприємстві ТОВ «Полігрейн Агро» у період з 22 жовтня по 04 листопада 2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Полігрейн Агро» (код 37641298) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2013 р.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, на підставі свідоцтва від 01.02.2012 р. № 200018997, у період який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

Згідно з поданою позивачем до ДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2013 р.: залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображений у п. 24 декларації, який сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди, а саме: липень - вересень, грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р. складає 3 555 607 грн.

Встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є здійснення експортних операцій зернових та операцій, які звільнені від оподаткування. Про це свідчить інформація щодо експортних операцій, за даними ВМД, податкових декларацій за липень - вересень, грудень 2012 р., січень, лютий, вересень 2013 р., аналізом яких встановлено здійснення поставок: липень 2012 р. - вартістю 18 642 873 грн., лютий 2013 р. - вартістю 12 021 055 грн. (за даними платника та ДПІ).

Зазначається також, що зустрічні звірки (документальні позапланові виїзні перевірки) не проводились, у зв'язку з надходженням від регіональних ДПІ актів нікчемності по контрагентам, по яким, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжності.

У п. 3.14.3. Акту перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України. Також, в Акті перевірки вказується, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту, заниження податкових зобов'язань контрагентом).

Як деталізується у відповіді ДПІ від 08.11.2013 р. № 6963/10/22-035 на заперечення позивача на Акт перевірки, вказана вище розбіжність виникла внаслідок невизнання податкових зобов'язань постачальника контрагента, по якому складено акт нікчемності.

Надалі зазначається в акті перевірки, що «Інших результатів, отриманих в ході перевірки, не встановлено».

Остаточно формуючи висновок ДПІ зазначає, що перевіркою встановлено, що на порушення п. 198.1., 198.2., 198.6. ПК України ТОВ «Полігрейн Агро» безпідставно сформований податковий кредит за період серпень 2012 р. на загальну суму 87 439,46 грн., що призвело до завищення від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2012 р. на 87 439,46 грн.

При цьому, надалі зазначається, що у серпні 2012 р. позивачем здійснено операції з придбання сої у ТОВ «Центрфинторг» на загальну суму, що включає ПДВ у розмірі 87 439,46 грн. по податковим накладним: № 18 від 10.08.2012 р. - сума ПДВ 9630,83 грн., № 22 від 15.08.2012 р. - сума ПДВ 22 786,76 грн., № 24 від 20.08.2012 р. - сума ПДВ 27722,64 грн., № 26 від 21.08.2012 р. - сума ПДВ 22746,98 грн., № 28 від 23.08.2012 р. - сума ПДВ 4549,25 грн.

Таким чином, судом першої інстанції приходить до висновку, що претензії до позивача сформовані, виходячи з факту отримання «акту нікчемності» відносно контрагента, зміст якого та обставини, які слугували для висновків в Акті перевірки, по суті, не розкриті. Також, судом першої інстанції зазначено, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано жодних доказів на підтвердження доводів, викладених в Акті перевірки.

Отже, з огляду на вищенаведене та щодо обставин взаємовідносин з контрагентом під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено укладання договору № 946 від 10.08.2012 р. на поставку позивачу сої врожаю 2011 р. в кількості 20 тн. по ціні 3 791,67 грн., НДС - 758,33 грн. Ціна товару з ПДВ на умовах поставки СРТ - ПАТ «Херсонський КХП» автомобільним транспортом складає 4 550 грн.

За цим договором оформлено видаткову накладну від 10.08.2012 р. на суму 57 785 грн. з ПДВ 9630,83 грн. на поставку 12,700 тн. сої по ціні 3791,67 грн. без ПДВ.

Окрім того, сторонами укладено договір № 964 від 15.08.2012 р. на поставку тієї ж продукції в кількості 100 тн. по ціні 3 791,67 грн., ПДВ 758,33 грн. Ціна з ПДВ складає 4 550 грн. за 1 тн. Вартість продукції складає 455 000,40 грн. з ПДВ. Умови поставки - СРТ - ТОВ «Галагановський елеватор».

За цим договором оформлено видаткову накладну від 15.08.2012 р. на суму 136720,57 грн. з ПДВ 22 786,76 грн. на поставку 30,148 тн. сої по ціні 3779,15 грн. без ПДВ.

Вказаними особами також укладено договір № 971 від 17.08.2012 р. на поставку сої в кількості 100 тн. по ціні 4600 грн. з ПДВ (без ПДВ 3 833,33 грн.) на суму 459 999,60 грн. з ПДВ на умовах СРТ - ПАТ «Херсонський КХП».

За цим договором оформлено видаткову накладну від 20.08.2012 р. на постачання 36,160 тн. сої по ціні 3833,33 грн. без ПДВ на суму 166 335,85 грн. з ПДВ - 27722,64 грн.

Між позивачем та ТОВ «ЦЕНФИНТОРГ» укладено також договір № 989 від 21.08.2012 р. на поставку сої врожаю 2012 р. в кількості 1500 тн. Загальна вартість товару - 5 749 995 грн. без ПДВ, ПДВ - 1 149 999 грн., вартість з ПДВ 6 899 994 грн. Поставка здійснювалась на умовах - СРТ ПАТ «Херсонський КХП» (зерновий склад). Згідно із специфікацією № 1 передбачено поставку 30 тн. сої по ціні 4600 грн. без ПДВ на загальну суму 138 000 грн. без ПДВ.

За цим договором оформлено видаткову накладну від 21.08.2012 р. на постачання 29,670 тн. сої по ціні 3 833,33 грн. без ПДВ на загальну суму 136 481,88 грн. з ПДВ - 22746,98 грн.

Окрім того, за договором № 1004 від 23.08.2012 р. оформлено видаткову накладну від 23.08.2013 р. постачання сої в кількості 5,870 тн. по ціні 3875 грн. без ПДВ на загальну суму 27 295,50 грн. з ПДВ 4549,25 грн.

Відповідно до ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

Суд першої інстанції встановлено, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Суд першої інстанції приходить до висновку, що відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Крім того, суд першої інстанції приходить до висновку, що сукупність досліджених під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей, наданих зерновим складом, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке, крім вищезгаданих договорів, видаткових та податкових накладних, банківських виписок, до матеріалів справи залучено: контракти № 466 від 25.10.2011 р. та № 392 від 01.10.2012 р. з додатками, укладені між позивачем та ПАТ «Херсонський КХП», про надання позивачу послуг з приймання зернових/олійних вантажів, зберігання суднової партії та навантаження на судна.

В контексті наведеного надано акт приймання № 5793 від 20.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 36,160 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 20.08.2012 р. До цього акту надано ТТН від 19.08.2012 р. № 007342 відносно доставки придбаної позивачем партії товару до зернового складу.

Крім того, до матеріалів справи надано акт приймання № 5769 від 10.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 12,700 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 10.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН щодо доставки партії товару.

До матеріалів справи також залучено акт приймання № 5831 від 23.08.2012 р., складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 5,870 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 23.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН від 23.08.2012 р. № 007289.

ПАТ «Херсонський КХП» також надано акт приймання № 5797 від 21.08.2012 р. складений за участю ПАТ «Херсонський КХП» щодо приймання зерновим складом сої: здавач/постачальник - ТОВ «Центрфинторг-Юг», власник - ТОВ «Полігрейн Агро», кількість 29,670 тн., що відповідає даним за видатковою накладною між позивачем та третьою особою від 21.08.2012 р. До цього акту зерновим складом надано ТТН від 20.08.2012 р.

Щодо перевезення сої на ТОВ «Галагановський елеватор» надано ТТН від 14.08.2012 р. № 707722.

При цьому, з боку ПАТ «Херсонський КХП» надано також акт № 330-1994 від 31.08.2012 р. щодо надання послуг із зберігання сої, акт від 31.08.2012 р. № 330-2002 щодо надання послуг із приймання сої.

При цьому, щодо подальшого руху продукції, позивачем до матеріалів справи додано договір від 02.10.2012 р., укладений з ПАТ «Херсонський КХП», на придбання останнім сої врожаю 2011, 2012 р. на умова EXW - ПАТ «Херсонський КХП», а також первинні документи щодо передачі 04.10.2012 р. КХП сої врожаю 2011 та 2012 р. Крім того, до матеріалів справи додано договір від 03.10.2012 р. щодо продажу ТОВ «Раздолля» сої врожаю 2012 р. на умова EXW - ПАТ «Херсонський КХП», а також первинні документи щодо передачі цьому товариству на вказаних умовах сої врожаю 2012 р.

Відповідно до вищевикладеного, суд першої інстанції приходить до висновку, що з урахуванням пояснень третьої особи від 05.12.2013 р., сукупність наявних документів, підтверджує факт поставки позивачу його контрагентом сої, за операціями з поставки якої сформовано спірні суми податкових вигод.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що у матеріалах справи відповідачем не надано належних і допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000322203, прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови - відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на норми законодавства, які не відносяться до фактичних обставин справи, та не можуть застосовуватись в даному випадку. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 162, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н. М.