Рішення № 4019264, 26.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09 Справа № 9/96

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальській торговий дім", м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 733 008 грн. 40 коп.

в присутності представників:

від позивача – Рубан О.І., дов. № 6254 від 14.11.08,

від відповідача –Парчевський В.Ю., дов. б/н від 06.04.09

в с т а н о в и в:

позивачем, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", заявлена вимога про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за договором овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів № 015/11-46/69/Г-1 від 28.12.07 в розмірі 733008,40 грн., у т.ч. за кредитом –693991,34 грн., за відсотками –17933,50 грн., пеня за кредитом –20933,51 грн. та пеня за відсотками –150,05 грн.

Відповідач, ТОВ "ПТД", відзивом на позов за № 01/003гс просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність його вини у порушенні зобов'язання через надзвичайні обставини в економіці України (фінансову кризу), про що він повідомляв Банк неодноразово та ініціював пролонгацію дії додаткової угоди № 3 до Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів від 23.06.06.

Крім того, відповідач посилається на факт наявності його грошових коштів у ВАТ "Родовід Банк" станом на 02.04.09 у розмірі 187352,79 грн., однак у зв'язку з введенням у цьому банку 16.03.09 тимчасової адміністрації та мораторію на вимоги про повернення грошових коштів, скористатися цими коштами немає можливості.

В обгрунтування позовних вимог позивач, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі –Банк) посилається на укладений між ним та відповідачем договір овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів № 015/11-46/69/Г-1 від 28.12.07, за яким він надав відповідачу право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку відповідача, з виникненням при цьому дебетового сальдо за цим рахунком (овердрафт) в межах ліміту, передбаченого пунктом 2.4 кредитного договору, в розмірі 700000,0 грн. строком до 26.12.08.

За умовами договору погашення овердрафту здійснюється за рахунок будь-яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок відповідача автоматично шляхом погашення дебетового сальдо відповідно до п. 2.6 договору.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору відповідач повинен був сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточного погашення овердрафту.

Відповідач прострочив виконання зобов'язань і станом на 26.12.08 кошти відповідачем до Банку не повернуто.

Станом на 11.02.09 заборгованість за кредитом складає 693991,34 грн.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 кредитного договору за порушення строків користування овердрафтом, сплати процентів, передбачених пунктами 1.2 та 5.1 передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, у зв'язку з чим позивач нарахував пеню за несвоєчасну оплату заборгованості за овердрафтом у розмірі 20933,51 грн.

З грудня 2008 року заборгованість за процентами відповідачем не сплачуються та станом на 11.02.09 складає 17933,50 грн., тому за порушення строків оплати процентів нарахована пеня у розмірі 150,05 грн.

Загальна сума боргу за кредитним договором станом на 11.02.09 складає 733008,40 грн.

Оцінивши доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Банком та відповідачем було укладено договір овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів № 015/11-46/69/Г-1 від 28.12.07, за яким він надав відповідачу право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку відповідача, з виникненням при цьому дебетового сальдо за цим рахунком (овердрафт) в межах ліміту, передбаченого пунктом 2.4 кредитного договору, в розмірі 700000,0 грн. строком до 26.12.08.

У відповідності до п. 4.1 договору Банк у період з 28.12.07 по 26.12.08 надав відповідачу на його рахунок кредитні кошти у розмірі 15 705 602,33 грн., таким чином повністю виконавши свої зобов'язання за кредитним договором.

За умовами договору погашення овердрафту здійснюється за рахунок будь-яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок відповідача автоматично шляхом погашення дебетового сальдо відповідно до п. 2.6 договору.

Пунктом 2.7 договору сторони передбачили диференційовану відсоткову ставку, розмір якої залежить від строку безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача у таких розмірах:

- до 4 днів включно – ставка 10,5% річних,

- від 5 до 9 днів включно –12% річних,

- від 10 до 14 днів включно –13% річних,

- від 15 до 30 днів включно –13,5% річних,

Разом з тим, пунктом 9.3 кредитного договору передбачено, що у разі перевищення відповідачем строку безперервного дебетового сальдо автоматично встановлюється процентна ставка у розмірі 45% річних на весь період наявності безперервного дебетового сальдо.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору відповідач повинен був сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточного погашення овердрафту.

Відповідач прострочив виконання зобов'язань, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 693991,34 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

· Розрахунком заборгованості (а.с. 11),

· Довідкою про нараховані та сплачені проценти за кредитним договором,

· Банківськими виписками щодо руху коштів по рахунку відповідача (форма 3) тощо.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у письмових запереченнях за № 01/005гс (а.с. 109) щодо відсутності у нього заборгованості за відсотками станом на 30 грудня 2008 року, оскільки це спростовується матеріалами справи та доводами Банку, наведеними у письмових поясненнях Банку за № 01-32/712 від 26.05.09.

Оскільки пунктом 9.1 розділу 9 кредитного договору за порушення строків користування овердрафтом, сплати процентів, передбачених пунктами 1.2 та 5.1 передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, позивач правомірно нарахував пеню за несвоєчасну оплату заборгованості за овердрафтом у розмірі 20933,51 грн.

З грудня 2008 року заборгованість за процентами відповідачем не сплачуються та станом на 11.02.09 складає 17933,50 грн., тому за порушення строків оплати процентів правомірно нарахована пеня у розмірі 150,05 грн.

Суд вважає, що доводи відповідача щодо відсутності його вини у порушенні зобов'язання через фінансову кризу не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, якщо порушення зобов'язання сталося внаслідок непереборної сили, то у цьому випадку відсутня вина боржника і, як правило, причинний зв'язок між його поведінкою і порушенням зобов'язання. Тобто непереборна сила звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов'язання у всіх випадках, крім випадків, прямо передбачених законом.

Однак чинним законодавством України не передбачене звільнення боржника від виконання договірних зобов'язань через настання обставин непереборної сили.

Разом з тим, виходячи з матеріалів справи та конкретних обставин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За спірним кредитним договором відповідач зобов'язаний був сплачувати кошти за кредитом та проценти за користування кредитними коштами. Факт неналежного виконання грошового зобов'язання відповідач обґрунтовує настанням форс-мажорних обставин, які за спірними відносинами не є такими.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідач звертався до Банку з пропозиціями щодо пролонгації дії додаткової угоди № 3 до Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів від 23.06.06 та розстрочення платежів, однак вирішення цих питань є правом Банку, а не обов'язку. Інших заходів щодо погашення заборгованості відповідачем не вживались.

За таких обставин позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати на користь позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Перевальській торговий дім", 94300, Луганська обл., м. Перевальськ, вул. Томського, 10, код 31364541, на користь позивача, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, 91016, м. Луганськ, вул. Совєтська, 61, код 24197094, заборгованість за договором овердрафту з диференційованою процентною ставкою для корпоративних клієнтів № 015/11-46/69/Г-1 від 28.12.07 в розмірі 733008,40 грн., у т.ч. за кредитом –693991,34 грн., за відсотками –17933,50 грн., пеня за кредитом –20933,51 грн. та пеня за відсотками –150,05 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –7330,08 грн. та інформаційно-технічні витрати –118,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 28.05.09.

Суддя А.Г.Ворожцов