Рішення № 40192124, 12.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/333/14-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.Провадження № 22-ц/780/3905/14 Доповідач у 2 інстанції КасьяненкоКатегорія 18 12.08.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Антоненко В.І.,

При секретарі: Черепинець А.І.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 13.11.2007 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 40500,00 грн. із розрахунку 19,4 % на рік строком з 13.11.2007 року по 12.11.2012 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

Згідно кредитного договору № 123/П/61/2007-980 ОСОБА_1, ОСОБА_2 зобов'язалися відповідати перед банком як солідарні боржники, при цьому поручитель повинен виконувати всі зобов'язання в тому ж порядку, який встановлений для боржника кредитним договором.

Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 18 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу ніж зазначена в кредитному договорі. В разі прострочення відповідачем строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, останній сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен деньпрострочення.

У разі порушення ОСОБА_1 вимог кредитного договору, зобов'язався сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту.

Станом на 18.12.2013 року заборгованість становила 20 337,51 грн., що складається: з непогашеного кредиту в сумі 16 413,61грн., несплачених відсотків 1 123,40 грн., пені за прострочення строків виконання зобов'язань у розмірі 2 488,89 грн. та залишку заборгованості по сплаті штрафу за порушення умов кредитного договору 311,61грн.

( штраф за порушення умов кредитного договору відповідно до п.5.2 кредитного договору складає 4050 грн.)

У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів банк неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачами не погашена.

Тому заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №123/П/61/2007-980 від 13.11.2007 року в сумі 17 537,01 грн., яка складається з заборгованості по непогашеному кредиту - 16 413,61 грн. та заборгованості по сплаті відсотків - 1 123,40 грн., стягнуто судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Надра» просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні стягнення пені і штрафу, та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 13.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра» (на даний час в результаті зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 123/П/61/2007-980, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в національній валюті України (гривні) з метою придбання автотранспортного засобу на загальну суму 40500,00 грн. із розрахунку 19,4 % на рік строком з 13.11.2007 року по 12.11.2012 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Також передбачено умови сплати штрафу та пені. Як поручитель вказаний договір підписала відповідач ОСОБА_2

Станом на 18.12.2013 року відповідачами взяті на себе зобов'язання не виконані, чим порушені умови договору, щодо строків повернення кредиту, а також сплати відсотків, що призвело до утворення заборгованості по кредитному договору в сумі 20 337, 51 грн.

Ухвалюючи рішення суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст., 554, 625, 1054, 1050 ЦК України та задовольнив позов в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та стягненні судового збору. Рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи та ніким не оскаржується.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині відмови у стягненні пені та залишку штрафу з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині позовних вимог суд І інстанції виходив з того, що позивач порушив строки позовної давності.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 частково сплачено штраф у сумі 3 738,39 грн., останній платіж по якому здійснено 21.08.2013 року, що свідчить про визнання ним свого боргу, а тому перебіг позовної давності переривається (а.с.9). Після переривання перебіг позовної давності починається заново, час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Крім того згідно з умовами кредитного договору строк позовної давності по усім платежам збільшений до10 років(а.с.6-8 п.п.7.3)

Оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи, судом І інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині відповідно до ст.309 ЦПК України слід скасувати та ухвалити нове , яким задовольнити позовні вимоги .

Керуючись ст. ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року скасувати в частині відмови у стягненні штрафу та пені та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» пеню в розмірі 2488,89 грн. за прострочення сплати кредиту та штраф - 311,61 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :