Постанова № 40191363, 11.08.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р. Справа №903/471/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Гулова А.Г. ,

судді Гудак А.В.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

ініціюючого кредитора - Олексюк В.В.(довіреність №300 від 30.12.2013 року)

боржника - не з'явився

арбітражного керуючого - не з'явився

кредитора (ПАТ "Брокбізнесбанк) - Агапов Д.Г., довіреність б/н 24.06.14 р,

кредитора (ТзОВ "Кіойл") - Бугайов А.О., довіреність №01/07 від 01.07.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги акціонерного товариства "ЗТЕ Корпорейшн" та компанії "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 року у справі №903/471/13

Ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп"

Боржник: Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"

про визнання банкрутом

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області №903/471/13 від 27.05.2014 року (суддя Шум М.С.) затверджено реєстр вимог кредиторів. Зокрема визнано грошові вимоги акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" на суму 1 147 грн. 00 коп. - вимоги першої черги та 8 456 042 грн. 48 коп. - вимоги четвертої черги. Відмовлено у визнанні грошових вимог Компанії "Huawei Tech. Investment Co., LTD" (Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД) Гонконг, Китай до спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" на суму 100 215 252 грн. 71 коп.. Відмовлено у визнанні грошових вимог акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" до боржника на суму 13 372 410 грн. 86 коп.

Ухвала господарського суду Волинської області в частині відмови у визнанні грошових вимог Компанії "Huawei Tech. Investment Co., LTD" (Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД) та акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" до боржника мотивована наступним. Оскільки, кредитор АТ "ЗТЄ Корпорейшн" звернувся із заявою до суду 12.07.2013 року (штамп органу зв'язку на конверті відправлення) визнанню підлягають грошові вимоги строк оплати за які настав після 12.07.2010 року, враховуючи строк позовної давності. Тому, розмір грошових вимог, що підлягає визнанню складає 1 057 931,00 дол. США, що є еквівалентом 8 456 042 грн. 48 коп. (вісім мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч сорок дві гривні 48 коп.) за офіційними курсом НБУ на дату звернення кредитора із заявою. Заявником Компанією "Huawei Tech. Investment Co., LTD" (Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД) не надано доказів (процесуального документу суду, який набрав законної сили) визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м.Стокгольм від 02 грудня 2011 року у справі V(92/2010) на території України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою у вказаній частині, акціонерне товариство "ЗТЕ Корпорейшн" та компанія "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" оскаржили її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі акціонерне товариство "ЗТЕ Корпорейшн" просить суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у визнанні грошових вимог, визнати вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів. У своїй апеляційній скарзі компанія "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" просить суд скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у визнанні грошових вимог, прийняти нову ухвалу, якою зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення трибуналу.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №903/471/13 від 04.07.2014 року та від 07.07.2014 року поновлено строк апеляційного оскарження, прийнято до розгляду та об'єднано в одне апеляційне провадження розгляд апеляційних скарг акціонерного товариства "ЗТЕ Корпорейшн" та компанії "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 року у справі №903/471/13.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.07.14 року змінено склад колегії суддів по справі. Утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидюк О.О., суддя Гулова А.Г., суддя Гудак А.В.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №903/471/13 від 11.07.2014 року, від 28.07.2014 року розгляд скарг судовою колегією відкладався.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КІОЙЛ" подано суду відзив на апеляційні скарги, в яких ТОВ "КІОЙЛ" просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Арбітражним керуючим Череватим Л.Б. подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому розпорядник майна просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, неодноразово заслухала присутніх в судових засіданнях представників учасників провадження у справі, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, розглянула відзиви на апеляційній скарги з доданими документами, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 року у справі №903/471/13 в оскаржуваній частині залишити без змін, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.06.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.07.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані". Постановою суду від 08.08.2013 року спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 року ухвалу господарського суду Волинської області від 30.07.2013 року про затвердження реєстру у справі №903/471/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 року постанову господарського суду Волинської області від 08.08.2013 року у справі №903/471/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.03.2014 року постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України додаткове оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 06.05.2014 року, зобов'язано розпорядника майна Череватого Л.Б. в строк до 05.05.2014 року подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

Крім того, відповідною ухвалою встановлено, що строк перебігу процедури розпорядження майном боржника поновлено та триває до 14.07.2014 року, заяви з кредиторськими вимогами до боржника, які заявлені на підставі опублікованого оголошення у газеті "Голос України" від 13.06.2013 року №109(5609) вважаються такими, що подані в строк, передбачений ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З заявами про визнання кредиторських вимог до українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" звернулися кредитори. Зокрема:

- 17.07.2013 року (штамп органу зв'язку на конверті відправлення - 12.07.2013 року) компанія "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед" в сумі 100 215 252 грн. 71 коп. (заява від 11.07.2013 року);

- 17.07.2013 року (штамп органу зв'язку на конверті відправлення - 12.07.2013 року) акціонерне товариство "ЗТЄ Корпорейшн" в сумі 21 829 600 грн. 34 коп..

На виконання вимог ухвали суду від 21.03.2014 року розпорядник майна Череватий Л.Б. подав клопотання від 06.05.2014 року №103 про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника та докази повідомлення кредиторів про визнання/відхилення грошових вимог.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.05.2014 року компанію "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед" зобов'язано надати суду докази набрання законної сили ухвали Печерського районного суду від 05.02.2014 року №757/6585/13-ц про визнання та надання дозволу на примусове иконання на території України рішення трибуналу Арбітражного інституту торгової палати м. Стокгольм (Швеція) від 02.12.2011 року про виплату боржником на користь заявника боргу (наказ, виданий на виконання відповідної ухвали тощо), боржника та розпорядника майна - при наявності додаткові пояснення щодо кредиторських вимог Компанії "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед".

26.05.2014 року надійшло клопотання компанії "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед" від 23.05.2014 року про зупинення провадження у справі про банкрутство спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані".

Розпорядник майна відповідне клопотання заперечував, оскільки перегляд судом апеляційної інстанції законності та підставності ухвали Печерського районного суду від 05.02.2014 року №757/6585/13-ц про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення трибуналу Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольм (Швеція) від 02.12.2011 року про виплату боржником на користь заявника боргу не перешкоджає суду затвердити реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника. Крім того, у випадку залишення апеляційним судом ухвали суду першої інстанції без змін компанія "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед" не позбавлена права звернутися з поточною грошовою вимогою до боржника в межах ліквідаційної процедури.

Акціонерне товариство "ЗТЄ Корпорейшн" в клопотанні від 15.05.2014 року просить суд вжити, передбачених Законом України "Про міжнародне приватне право" заходів для встановлення змісту норм права Швеції згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною в частині, що регулює строки позовної давності за контрактом на підставі якого виникла заборгованість боржника перед заявником. В обґрунтування відповідного клопотання заявник зазначає, що розпорядник майна боржника з врахуванням строку позовної давності, передбаченого ЦК України, визнав вимоги АТ "ЗТЄ Корпорейшн" частково, проте пунктом 11.6 рамкового контракту на поставку обладнання від 21.02.2008 року, укладеного з боржником, передбачено, що він регулюється нормами матеріального права Швеції.

Розпорядник майна відповідне клопотання заперечував. Зазначив, що пріоритетним при провадженні у справах про банкрутство є ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким не передбачено застосування до грошових вимог боржника норм права іноземних держав.

Господарським судом першої інстанції зазначене клопотання відхилено з посиланням на те, що встановлення розміру заборгованості боржника перед заявником відбувається в межах справи про банкрутство, а не в межах позовного провадження, а тому застосовуються норми національного законодавства України.

За результатами розгляду зазначених заяв про визнання кредитором боржника, господарським судом першої інстанції визнано грошові вимоги акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" на суму 1 147 грн. 00 коп. - вимоги першої черги та 8 456 042 грн. 48 коп. - вимоги четвертої черги. Відмовлено у визнанні грошових вимог Компанії "Huawei Tech. Investment Co., LTD" (Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД) Гонконг, Китай до спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" на суму 100 215 252 грн. 71 коп.. Відмовлено у визнанні грошових вимог акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" до боржника на суму 13 372 410 грн. 86 коп.

До такого ж висновку дійшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Черговість, порядок та особливості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника визначаються ст.45 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 9 ст.45 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Заява компанії "Huawei Tech.Investment Co., Ltd" ("Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед") (Т.6, а. с.103-243) в сумі 100 215 252 грн. 71 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого п.1 ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Грошові вимоги заявника обґрунтовані наступним: протягом 2005-2008 років між заявником та боржником укладено низку зовнішньоекономічних контрактів на постачання боржнику телекомунікаційного обладнання.

Розпорядником майна та боржником відповідні вимоги не визнаються у повному обсязі з огляду на таке:

Рішенням Трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм від 02.12.2011 року по справі V(92/2010) боржника зобов'язано сплатити на користь заявника: суму основного боргу в розмірі 12 212 951,84 доларів США; суму витрат на юридичне представництво і інших витрат в розмірі 290 659,64 доларів США, 839 808,46 російських рублів, 22 262,17 українських гривень 41 346,00 шведських крон; відсотки відповідно до статей 2 та 6 Закону Швеції "Про відсотки" з дня прийняття остаточного рішення до повної сплати. За курсом НБУ, на дату звернення заявника із заявою до суду. Заборгованість становить 100 215 252 грн. 71 коп.

Відповідно до ч.1 ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності".

У питаннях визнання та виконання іноземних арбітражних рішень міжнародним договором, що підлягає застосуванню, є Нью-Йоркська Конвенція 1958р. (ратифіковано Україною 10.10.1960р., набула чинності для України 08.01.1961р.), учасницями якої, в тому числі, є Україна, Швеція, КНР.

Відповідно до ст. ІІІ Нью-Йоркської Конвенції кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і виконує їх у відповідності з процесуальними нормами тієї території де запитується визнання і виконання цих рішень, на умовах викладених в наступних статтях.

Статтею ІV Нью-Йоркської Конвенції встановлено, що для отримання визнання та виконання відповідного арбітражного рішення, сторона, що його запитує, зобов'язана надати суду оригінал угоди, зазначеної у ст. ІІ Конвенції, чи її належним чином завірену копію. Така саме вимога встановлена і ч.2 ст.35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Відповідно до ч.1 ст.ІІ Нью-Йоркської Конвенції кожна Договірна держава визнає письмову угоду, відповідно до якої сторони зобов'язуються передавати в арбітраж усі або які-небудь спори, що виникають чи можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-якими конкретними договірними чи іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного провадження. Аналогічне визначення міститься і в ч.1 ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Заявник звертався до Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм від 02 грудня 2011 року по справі V(92/2010).

10 травня 2012 року Печерським районним судом м.Києва у справі 2-к-4/12, клопотання заявника задоволено.

15 серпня 2012 року апеляційним судом м.Києва ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 10 травня 2012 року скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні клопотання заявника про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм від 02 грудня 2011 року по справі V(92/2010) відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2013р. постановлено ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 10 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 15 серпня 2012 року скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції.

В поясненнях від 05.05.2014 року заявник просить суд взяти до уваги ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.02.2014 року №757/6585/13-ц про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення трибуналу Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольм (Швеція) від 02.12.2011 року про виплату боржником на користь заявника боргу (Т.13, а.с.189-192).

При цьому, в клопотанні про зупинення провадження у справі компанія "Хуавей Тек. Інвестмент Ко. Лімітед" зазначає, що відповідна ухвала суду першої інстанції оскаржена боржником до суду апеляційної інстанції.

Відтак, заявником не надано доказів (процесуального документу суду, який набрав законної сили) визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м.Стокгольм від 02 грудня 2011 року у справі V(92/2010) на території України.

В даному випадку, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що заборгованість боржника перед заявником може бути включено до реєстру вимог кредиторів за наявності відповідного рішення місцевого суду загальної юрисдикції, яке набрало законної сили, про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Трибуналу Арбітражного інституту Торгової палати м.Стокгольм, як того вимагають норми чинного законодавства України.

Заява акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" (Т.5, а.с.126-198) на суму 21 829 600 грн. 34 коп. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого п.1 ст.23 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява АТ "ЗТЄ Корпорейшн" мотивована наступним:

21.02.2008 року між СУАП у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" та акціонерним товариством "ЗТЄ Корпорейшн" (ZTE Corporation) було укладено рамковий контракт на поставку обладнання системи CDMA 800 МГц №S1UA20080221-01C10.

На виконання умов договору заявник поставив боржнику обладнання на загальну суму 2 870 787, 00 дол. США.

Пунктом 3.2 контракту сторони домовилися, що оплата поставленого товару здійснюється відповідно до узгодженого графіку, який визначається в додатку до кожного замовлення (графік оплати, Т.5, а.с. 174).

Відповідно до графіку, боржник зобов'язався сплатити товар 20 платежами з визначеним терміном кожного платежу.

Відтак, перший платіж повинен був бути здійснений протягом 5 календарних днів від дати підписання замовлення (до 26.02.2008 року включно), останній - протягом 1050 календарних днів від дати першого відвантаження обладнання (до 09.03.2011 року включно).

Боржник отриманий товар оплатив частково в розмірі 555 562, 82 дол. США (остання оплата - 25.08.2008 року).

Так, заявник зазначає про наявність заборгованості за поставлений товар в розмірі 2 315 224, 18 дол. США.

Крім того, заявник просить включити до реєстру вимог кредиторів неустойку, нараховану на підставі п.п. 9.1.6, 9.1.2 контракту в розмірі 415 715, 31 дол. США,

Боржник та розпорядник майна грошові вимоги АТ "ЗТЄ Корпорейшн" визнає частково на суму 8 456 042 грн. 48 коп. з наступних підстав:

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки, кредитор звернувся із заявою до суду 12.07.2013 року (штамп органу зв'язку на конверті відправлення) визнанню підлягають грошові вимоги строк оплати за які настав після 12.07.2010 року.

Заборгованість боржника визначається в межах встановленого строку позовної давності, тому розмір основної заборгованості, що підлягає визнанню складає 1 057 931, 00 дол. США. Відповідно до ч. 2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

На день звернення кредитора із заявою - 12.07.2013 року НБУ встановлено наступний курс гривні до долару США: 100 дол. США = 799,3 гри.

Тому, розмір грошових вимог, що підлягає визнанню складає 1 057 931,00 дол. США, що є еквівалентом 8 456 042 грн. 48 коп. (вісім мільйонів чотириста п'ятдесят шість тисяч сорок дві гривні 48 коп.) за офіційними курсом НБУ на дату звернення кредитора із заявою.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Графіком платежів до контракту встановлено кінцевий термін оплати 09.03.2011 року, тому заявлені вимоги стосовно стягнення неустойки підлягають відмові на підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Відтак, за наслідками розгляду заяви з кредиторськими вимогами акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" (ZTE Corporation), вимоги заявника визнані частково в розмірі 8 456 042 грн. 48 коп. та включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості їх задоволення згідно ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідні обставини заявником не зазначені.

Згідно п. п. 1.4, 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. Суддя не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності.

Відтак, місцевий господарський суд з врахуванням заяви боржника та розпорядника майна щодо застосування строку позовної давності дійшов вірного висновку про правомірність внесення до реєстру кредиторів грошових вимог заявника в розмірі 8 456 042 грн. 48 коп. з віднесенням до четвертої черги задоволення та 1 147 грн. 00 коп. - вимоги першої черги.

Щодо посилання апелянта акціонерного товариства "ЗТЕ Корпорейшн" на те, що йому неправомірно відмовлено у визнанні частини грошових вимог до боржника на підставі закінчення строків позовної давності в порядку ст.257, ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки між ним та Боржником укладено Рамковий контракт на поставку обладнання системи CDMA 800 МГц №S1UA20080221-01С10 від 21.02.2008 року, відповідно до статті 11 якого взаємовідносини між Сторонами регулюються нормами матеріального права Швеції, судовою колегією зазначається наступне.

Провадження у справах про банкрутство відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Такої ж позиції дотримується і Верховний суд України, зазначаючи у своїй Постанові Пленуму "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15, що Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 02.11.2011 №4212-VI) від 28.03.2013 року із наступними змінами та доповненнями теж зазначає, що Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі.

Окрім цього, відповідно до ч.7 ст.2 Закону провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

П.14.1.122 Податкового кодексу України роз'яснює, що нерезидентами є, окрім інших, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відтак, вбачається, що Скаржник є кредитором - нерезидентом, на якого поширюються норми Закону.

Скаржник не був позбавлений права в порядку позовного провадження звернутися до Боржника щодо стягнення суми Боргу, та вже на підставі такого рішення у встановленому законом порядку заявляти свої кредиторські вимоги.

Щодо клопотання апелянта Компанії "Huawei Tech. Investment Co., LTD" (Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення трибуналу, то апеляційним господарським судом враховується наступне.

Пунктом 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Вбачається, що оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2014 року не відноситься до жодного з перелічених вище випадків, коли б суд міг зупинити провадження у справі про банкрутство. А тому, відсутні підстави, які перешкоджали б подальшому розгляду справи.

Судова колегія вважає, що посилання скаржниківв, викладені ними в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржники, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довели тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 року у справі №903/471/13 в частині розгляду вимог акціонерного товариства "ЗТЕ Корпорейшн" та компанії "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" - залишити без змін, а апеляційні скарги акціонерного товариства "ЗТЕ Корпорейшн" та компанії "Хуавей Теч. Інвестмент Ко. ЛТД" - залишити без задоволення.

2. Справу №903/471/13 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Гудак А.В.