Ухвала суду № 40190725, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

18.08.14

Справа № 910/17109/14.

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірель Фудз» (код ЄДРПОУ 37143146)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство встановлені у ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви боржника додаються, серед іншого, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, у ч. 1 ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Відповідно до наданих ліквідатором відомостей, на момент звернення до суду у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках.

Разом з тим, за результатами проведення інвентаризації майна боржника ліквідатором було виявлено дебіторську заборгованість останнього у розмірі 10 859 грн. 52 коп.

Однак, зазначеного розміру активів боржника не достатньо для покриття судових витрат, оскільки мінімальний розмір винагороди, необхідної до виплати арбітражному керуючому за виконання обов’язків ліквідатора банкрута за дванадцять місяців його роботи становить 29 232 грн. 00 коп.

Окрім того, сама лише наявність дебіторської заборгованості, вірогідність стягнення якої в майбутньому встановити не видається можливим, не може вважатися “майном, достатнім для покриття судових витрат” в розумінні ст. 11 Закону.

З огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави вважати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Мірель Фудз” такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Суддя П.П. Чеберяк