Рішення № 4018991, 13.05.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2009 Справа № 4/16

За позовом Прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі Чинадіївської селищної ради, смт. Чинадієво Мукачівського району

До відповідача 1 Комунального підприємства „Санаторій „Перлина Карпат” Закарпатської обласної ради, с. Карпати Мукачівського району

До відповідача 2 Комунального підприємства Санаторій „Перлина Карпат”, с. Карпати Мукачівського району

Про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданого санаторію „Перлина Карпат”

Головуючий Суддя Л.С. Журавчак

За участю представників сторін:

Від позивача - не з’явився

Від відповідача 1 –Сікора С. І., директор

Від відповідача 2 –Сікора С. І., директор

Участь – Костак В. В., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Закарпатської облпрокуратури

Позивач та присутній в судовому засіданні прокурор підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Посилаються на те, що Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданий санаторію „Перлина Карпат”, є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки під час проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що вказаний Державний акт виданий без прийняття Чинадіївською селищною радою на сесії ради відповідного рішення про надання у постійне користування санаторію „Перлина Карпат”, с. Карпати Мукачівського району земельної ділянки площею 13 га.

В ході судового розгляду справи позивач надіслав суду листа від 12.05.2009р. № 02-17/343, згідно з яким підтвердив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути дану справу без його участі.

Ухвалою суду від 30.03.2009р. по справі № 4/16 з ініціативи суду було залучено до участі у справі іншого відповідача –Комунальне підприємство Санаторій „Перлина Карпат” код ЄДРПОУ: 05382555.

Відповідач 1 (Комунальне підприємство „Санаторій „Перлина Карпат” Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ: 34570525) подав суду письмовий відзив на позов, згідно з яким зазначає, що йому стало відомо про існування державного акту серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р. на право постійного користування землею площею 13 га, на санаторй „Перлина Карпат”, який виданий Чинадіївською селищною радою відповідно до рішення селищної ради. Однак, в архівах селищної ради відсутнє відповідне рішення ради, а також будь-які дані про надання у постійне користування санаторію „Перлина Карпат” земельної ділянки площею 13 га.

Крім того, вказує на те, що в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не зареєстровано юридичної особи під назвою санаторій „Перлина Карпат”, якому було видано вказаний Державний акт. Натомість існують відомості про реєстрацію двох підприємств, в назві яких є слова Комунальне підприємство „Санаторій „Перлина Карпат”, що знаходяться за одною адресою, але з присвоєнням різних ідентифікаційних кодів.

У зв’язку з наведеними обставинами не заперечує проти визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданого санаторію „Перлина Карпат”.

Відповідач 2 (Комунальне підприємство Санаторій „Перлина Карпат”, код ЄДРПОУ: 05382555) також не заперечує проти визнання недійсним та скасування вказаного Державного акту серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р. з тих самих мотивів, що й відповідач 1. Зазначає, що Комунальне підприємство Санаторій „Перлина Карпат” є правонаступником колективного підприємства „Санаторій „Перлина Карпат”, а в архівах селищної ради відсутнє саме рішення ради, на підставі якого було видано цей Державний акт, а також будь-які відомості про надання у постійне користування землі площею 13 га колективному чи комунальному підприємству Санаторій „Перлина Карпат”.

В С Т А Н О В И В:

Провівши перевірку, прокуратура Мукачівського району встановила, що 04.01.1996р. Чинадіївська селищна рада видала Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р. санаторію „Перлина Карпат” на земельну ділянку площею 13 га для виробничої бази та обслуговування існуючих споруд, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5. Як зазначено в Державному акті, він виданий відповідно до рішення Чинадіївської селищної ради, однак в акті не зазначено реквізитів цього рішення ради.

Чинадіївська селищна рада повідомила Прокуратуру Мукачівського району довідкою від 12.12.2008р. № 02-17/1084, про те, що сесія селищної ради з 1996 року по 4 грудня 2008 року не приймала жодного рішення про видачу державного акту на право постійного користування землею санаторію „Перлина Карпат” (с. Карпати, 43 Мукачівського району).

Листом від 23.03.2009р. № 224 Управління Держкомзему у Мукачівському районі повідомило, що Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р. зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею Чинадіївської селищної ради за № 5 від 04.01.1996р., однак технічна документація по вказаному державному акту відсутня.

У зв’язку з наведеними обставинами Прокуратурою Мукачівського району заявлено позов до господарського суду в інтересах держави в особі Чинадіївської селищної ради до КП „Санаторій „Перлина Карпат”, с. Карпати Мукачівського району про визнання недійсним виданого санаторію Державного акта на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р.

Згідно з додатковими поясненнями прокуратури Мукачівського району від 30.03.2009р. № 103/750-вих та доданих до пояснень документів, зокрема з листа Управління статистики у Мукачівському районі від 23.03.2009р. № 08-14/68 встановлено, що у базі Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України знаходяться дві юридичні особи, в назві яких є слова санаторій „Перлина Карпат”, та зареєстровані за одною і тою ж адресою, однак з різними ідентифікаційними кодами, а саме: комунальне підприємство "Санаторій "Перлина Карпат" Закарпатської обласної ради, Мукачівський район, с. Карпати, 43, код ЄДРПОУ: 34570525, і комунальне підприємство санаторій "Перлина Карпат" Мукачівський район, с. Карпати, 43, код ЄДРПОУ: 05382555 .

Виявивши зазначений факт відповідно до судової ухвали у даній справі від 30.03.2009р. з ініціативи суду було залучено до участі у справі іншого відповідача - комунальне підприємство санаторій "Перлина Карпат" Мукачівський район, с. Карпати, 43, код ЄДРПОУ: 05382555.

Досліджуючи правові підстави створення вказаних підприємств, судом встановлено, що Комунальне підприємство „Санаторій „Перлина Карпат” Закарпатської обласної ради створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 14.09.2006р. № 88 „Про створення обласного комунального підприємства „Санаторій „Перлина Карпат”, згідно з яким зазначене підприємство створено і знаходиться за юридичною адресою: Мукачівський район, с. Карпати, 43. Комунальне підприємство санаторій „Перлина Карпат” створено на підставі рішення Мукачівської районної ради від 04.07.2002р. № 49 за адресою: Мукачівський район, с. Карпати, б/н, статут якого затверджено розпорядженням голови Мукачівської райради від 09.07.2002р. № 37.

Суду подано копії свідоцтв про державну реєстрацію обох юридичних осіб, зокрема на Комунальне підприємство „Санаторій „Перлина Карпат” Закарпатської обласної ради Серії А01, яке зареєстровано в державному реєстрі 30.11.2006 р. і якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 34570525, а також на Комунальне підприємство санаторій „Перлина Карпат”, яке зареєстровано в державному реєстрі 10.07.2002р., і якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 05382555. Подано також копії довідок про включення зазначених комунальних підприємств до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 245 та № 1527.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 2196-12 від 13.03.1992р., який діяв на момент видачі зазначеного державного акту, розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 19 вказаного Земельного кодексу України надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської ради народних депутатів, яка в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Зазначена норма також передбачена й Земельним кодексом України 2001 року, статтею 123 якого визначено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Як встановлено судом, технічна документація по вказаному державному акту в управлінні Держкомзему в Мукачівському районі відсутня (лист управління від 23.03.2009р. № 224, що міститься в матеріалах справи).

Згідно з ст. 23 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р. право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Постановою Верховної Ради України від 13.03.1992р. № 2201- XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею”, чинної на момент видачі оспорюваного державного акта, затверджено форми державних актів, в тому числі й державних актів на право постійного користування землею, згідно з якою одним із обов’язкових реквізитів бланку цього державного акту є відомості стосовно рішення сільської, селищної, міської, районної ради народних депутатів, на підставі якого видано зазначений акт, з обов’язковим відображенням реквізитів цього рішення, тобто дати його прийняття та номера.

Таким чином, дослідивши подану суду копію Державного акта на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданого санаторію „Перлина Карпат” на земельну ділянку площею 13,0 га, судом встановлено, що вказаний державний акт не містить повних відомостей щодо рішення Чинадіївської селищної ради, на підставі якого видано цей державний акт, зокрема відсутні відомості про дату та номер цього рішення ради, тому він не є оформлений належним чином.

Крім того, згідно з відомостями позивача (лист від 12.12.2008р. № 02-17/1084) Чинадіївською селищною радою не приймалось жодного рішення стосовно передачі санаторію „Перлина Карпат” земельної ділянки площею 13,0 га, тобто такого рішення ради взагалі не існує.

Вищий господарський суд України у пункті 5 Інформаційного листа від 18.03.2008р. № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007році” щодо документів, які посвідчують право на земельну ділянку, висловив позицію, що вони не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу, а видаються на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок відповідно у власність або у постійне користування.

У пункті ж 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” вказано, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87 –90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 –146, 149, 151, 153 –158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У пункті 8 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України також зазначено наступне: „Виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку”.

В даному випадку позивач Чинадіївська селищна рада не може скористатися правом на скасування рішення про неправомірне надання земельної ділянки в постійне користування санаторію „Перлина Карпат” , позаяк таке нею не приймалося (Рішення Конституційного суду України від 16.04.2009р. у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Відповідно до пункту 1 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

В зв’язку з відсутністю акта ради (юридичної форми рішення) про надання санаторію „Перлина Карпат” в постійне користування земельної ділянки площею 13,0 га, єдиним офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання земельних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, є Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (пункт 2 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).

Встановлення судом фактів недотримання при видачі і оформленні оскаржуваного державного акту на право постійного користування землею приписів статей 3, 19 Земельного кодексу України, Постанови Верховної Ради України від 13.03.1992р. № 2201- XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею”, порушення при цьому прав ради (видача державного акту здійснена без її акту у формі рішення) надає суду підстави для визнання вказаного державного акту недійсним відповідно до ч. 3 п. „г” ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Отже, враховуючи наведені обставини справи спірний Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданий санаторію „Перлина Карпат”, на земельну ділянку площею 13,0 га, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 5, є незаконним, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним з наступним скасуванням його реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 19 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 2196-12 від 13.03.1992р., п. п. 2, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, ст. 49, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії I –ЗК № 002020 від 04.01.1996р., виданий санаторію „Перлина Карпат”, на земельну ділянку площею 13,0 га, з наступним скасуванням його реєстрації у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 26.06.2009р. і набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. С. Журавчак