Ухвала суду № 40189350, 18.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 серпня 2014 року Справа № 904/8624/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М.-головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Жаботиної Г.В.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р.у справі № 904/8624/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа - підприємець ОСОБА_4прозобов'язання продовжити дію договору, визнавши договір укладеним на новий строкза зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Собор"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт"провизнання договору припиненим та виселення

ВСТАНОВИВ:

Подана товариством з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір із спору немайнового характеру становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (підпункти 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 зазначеного Закону).

Абзацом другим пункту 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Крім того, відповідно до пункту 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Проте, як вбачається з квитанції № 0910028 від 04.08.2014 року скаржником було сплачено судовий збір у розмірі 852,60 грн.,що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, так як сума не відповідає вищезазначеним вимогам, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. статті 1113 ГПК України.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Меделіт" повернути скаржнику.

Головуючий: Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Жаботина Г.В.