Постанова № 40188818, 25.07.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 липня 2014 р. № 820/5586/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Клюєвій Н.І.,

представника відповідача - Горобій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути до державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" в загальному розмірі 1737014,65 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом встановлено, що Державне підприємство "Караванський спиртовий завод" має податковий борг перед бюджетом у сумі 1737014,65 грн. в тому числі по податку на додану вартість - 278106,56 грн., по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державні власності - 864044,22 грн., по акцизному податку - 594863,87 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, картками особових рахунків, а також податковими деклараціями і податковими повідомленнями-рішеннями. Контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу № 31 від 03.10.2011 року, проте борг сплачено не було. У зв'язку з тим, що податковий борг відповідачем не сплачено, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.07.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.07.2014 року проти позову заперечив, зазначивши, що ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №5023/8082/11 порушено процес банкрутства Державне підприємство "Караванський спиртовий завод", який не припинено. Крім того, постановою міністерства аграрної політики України видано Наказ від 30.11.2010 року № 779 "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості", відповідно до якого наказано провести реорганізацію державних підприємств, в числі яких ДП "Караванський спиртовий завод" шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт". На даний час ДП "Укрспирт" не прийняв в повній мірі права та зобов'язання ДП "Караванський спиртовий завод". Постанова суду про стягнення податкового боргу неминуче призведе до задоволення вимог лише одного кредитора в особі Харківської ОДПІ, та неможливості грошових зобов'язань перед іншими кредиторами. У зв'язку із чим представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всі наявні та допустимі докази суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Караванський спиртовий завод" пройшло передбачену законом державну реєстрацію, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подані до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові декларації, а саме: з податку на додану вартість №9007812801 від 19.09.2011 року, № 7186 від 20.10.2011 року, № 9012648626 від 19.12.2011 року, № 9013618158 від 18.01.2012 року, №9020654164 від 20.04.2012 року, № 9034530210 від 19.06.2012 року, №9041521141 від 19.07.2012 року, №9049354090 від 16.08.2012 року, № 9056402075 від 18.09.2012 року, № 9063938665 від 18.10.2012 року, № 9071707286 від 15.11.2012 року, № 9077441148 від 10.12.2012 року, № 9084720175 від 16.01.2013 року, № 9006311025 від 14.02.2013, № 1300000160 від 19.03.2013 року, № 1300000361 від 15.04.2013 року, № 1300000975 від 16.05.2013 року, № 1300001101 від 18.06.2013 року, № 1300001359 від 19.07.2013 року, № 1300001605 від 12.08.2013 року, № 1300001730 від 11.09.2013 року, № 1300001850 від 14.10.2013 року, № 1300002043 від 06.11.2013 року, № 1300002152 від 16.12.2013 року, №1400000303 від 16.01.2014 року, № 140001238 від 08.02.2014 року; з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності № 1615 від 20.09.2011 року, № 1615 від 12.06.2012 року, № 2696 від 09.08.2012 року, № 9070476779 від 09.11.2012 року, №9087408347 від 11.02.2013 року, № 1400001240 від 08.02.2014 року; акцизний збір із виготовлених в Україні товарів-спирт № 9007952213 від 20.09.2011 року, № 7191 від 20.10.2011 року, № 9013202207 від 11.01.2012 року, № 901568358 від 18.04.2012 року, № 9063985941 від 18.10.2012 року, № 9084243677 від 18.10.2012 року.

Крім того, контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток відповідача, за результатами якої складено акт від 18.06.2012 року № 120/15-00375266, якою встановлено порушення Державним підприємством "Караванський спиртовий завод" строків подання податкової звітності з податку на прибуток. На підставі вказаного акту контролюючим органом складено та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 року № 0000771510.

Загальна заборгованість Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" складає 1737014,65 грн.

Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з статтею 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Положеннями п.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято першу та другу податкові вимоги від 13.05.2003 року №1/80 та від 24.06.2003 року №2/99 відповідно (а.с. 27), які були вручені відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Борг з часу направлення зазначених вимог у відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи сума боргу, яка утворилась за період з 30.09.2011 року по 11.03.2014 року відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" (62436, Харківська область, м.Люботин, селище Караван, вулиця Заводська, б. 23, код 00375266) суму податкового боргу в загальному розмірі 1253321 грн. 82 коп.

Посилання відповідача на те, що в даному провадженні не може стягуватись зазначена заборгованість, оскільки існує справа про банкрутство у відношенні відповідача є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 03 вересня 2011 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом Державного підприємства "Караванський спритзавод" і введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів .

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до положень п. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Тобто виходячи з приписів наведеної статті процедурні питання щодо погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (тобто погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу, що утворився до відкриття провадження про банкрутство та введення мараторію на задоволення вимог кредиторів) дійсно регламентуються положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однак у даному випадку податковий борг підприємства утворився після відкриття провадження про банкрутство та введення мараторію, а отже застосуванню підлягає звичайна процедура визначена приписами Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як вбачається із ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом", у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Аналізуючи дане визначення мораторію, слід зазначити, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2011 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, термін виконання яких настав до винесення вказаної ухвали, тобто до 03 вересня 2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання, що виникли після порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме після 03.09.2011 р., підлягають стягненню з Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" у встановленому діючим законодавством порядку.

Щодо стягнення податкового боргу за податковою декларацією з податку на додану вартість №9007812801 від 19.09.2011 року та податкової декларації з акцизного збору із виготовлених в Україні товарів-спирт № 9007952213 від 20.09.2011 року суд зазначає наступне.

Оскільки податкові декларації з податку на додану вартість №9007812801 від 19.09.2011 року та податкової декларації з акцизного збору із виготовлених в Україні товарів-спирт № 9007952213 від 20.09.2011 року подані до контролюючого органу до дня введення мораторію, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу за вказаними деклараціями такими, що не підлягають задоволенню, оскільки повинні розглядатись у справі про банкрутство відповідача як кредиторська заборгованість.

Щодо посилань відповідача на постанову міністерства аграрної політики України видано Наказ від 30.11.2010 року № 779 "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості", відповідно до якого наказано провести реорганізацію державних підприємств, в числі яких ДП "Караванський спиртовий завод" шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичну особу Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" не припинено, отже на час розгляду справи є діючим підприємством, яке і має самостійно відповідати по вимогам позивача.

Пунктом 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 1253321,82 грн.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Караванський спиртовий завод" (62436, Харківська область, м.Люботин, селище Караван, вулиця Заводська, б. 23, код 00375266) суму податкового боргу в загальному розмірі 1253321 (один мільйон двісті п'ятдесят три тисячі триста двадцять одну) грн. 82 коп., з яких: по податку на додану вартість -55611 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот одинадцять) грн. 38 коп. на р/р 31114029700018, одержувач УДКСУ України у місті Люботині Харківської області, код 38008949, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011; по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - 864044 (вісімсот шістдесят чотири тисячі сорок чотири) грн. 22 коп. на р/р 31119002700018, одержувач УДКСУ України у місті Люботині Харківської області, код: 38008949, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011; по акцизному податку - 333666 (триста тридцять три тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 22 коп. на р/р 3111903570018, одержувач: УДКСУ України у місті Люботині Харківської області, код 38008949, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2014р.

Суддя С.О. Чудних