Рішення № 40188764, 11.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.Справа № 916/2393/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: не з'явився, Пойденко О.С. за довіреністю від 05.07.2014р. був присутнім у судовому засіданні 14.07.2014р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2393/14:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД";

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Степана Олійника";

про стягнення 13213,25 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „РОСКО ТРЕЙД" (далі - Позивач) звернулось до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 13213 грн. 25 коп. посилаючись на наступне.

25.05.2011 р. між сторонами у справі укладено договір поставки засобів захисту рослин № ХС-53 ( далі - Договір).

Відповідно до п.3.1 Договору ціна за одиницю, термін оплати товару та загальна вартість товару зазначається у Специфікаціях.

Згідно специфікації № 1 від 25.05.2011 р. до Договору. позивач зобов'язався поставити Відповідачеві засоби захисту рослин на загальну суму 8320 грн.

По видаткові накладній № РТ-0000748 товар був отриманий відповідачем без зауважень. Строк оплати за Товар до 30 серпня 2011 р. Проте Відповідач дотеперішнього часу товар не оплатив. Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 8320грн.

Відповідно до п.6.5 Договору, строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком зазначений в п.6 ст. 232 ГК України і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій. відповідно до положень ст. 259 ЦК України, продовжується до 3-х років.

Відповідно до п.6.2 договору відповідачеві нараховано пені в сумі 3361 грн. 69 коп. за період часу з 30.08.2011 р. по 17.06.2014 р., штраф в сумі 10% від суми боргу в розміру 832 грн.

Також відповідачеві в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних в сумі 699 грн. 56 коп. (розрахунки у матеріалах справи).

На заявлену відповідачеві 05.11.2013 р. претензію останній не відповів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 692, 694 ЦК України, ст.193 ГК України, та ст.ст. 1-4, 12, 45, 49, 54 ГПК України позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказі суми.

Відповідач в засідання суду не з'явився був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення з посиланням на відсутність (вибуття) адресата у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Під час розгляду справи 14 липня 2014р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8320 грн., штраф в сумі 832 грн., пені в сумі 3821 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 716 грн. 66 коп. а також витрати по сплаті судового збору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Як випливає із матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами: вказаним договором, специфікацією № 1, видатковою накладною, розрахунком сум стягнення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3 % річних та пені, суд вважає його правильним і тому приймає до уваги.

Доказів сплати за отриманий товар відповідач не надав, приведене не спростував. Отже він повинен сплатити ці суми позивачеві.

З огляду на викладене вказані суми підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.ст. 525., 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „РОСКО ТЕРЙД" - задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника" (67020, Одеська область, Миколаївський район, село Левадівка, код ЄДРПОУ 30130062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „РОСК ТРЕЙД" (65088, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, буд. 6/1, кв. 131, код ЄДРПОУ 36673556): суму основного боргу в розмірі 8320 (вісім тисяч триста двадцять) грн., штраф в сумі 832 (вісмсот тридцять дві) грн., пені в сумі 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 68 коп., 3% річних в сумі 716 (сімсот шістнадцять) грн. 66 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2014р.

Суддя Никифорчук М.І.